Справа № 333/9833/23
Провадження № 2-а/333/23/24
Іменем України
07 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
03.11.2023 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 305 від 18.10.2023 року по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 31.10.2023 року він отримав поштове відправлення з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №305 від 18.10.2023 року по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вказаної постанови, на нього накладено штраф в розмірі 3 400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач вважає постанову незаконною, оскільки прийнята з порушенням його прав, свобод та інтересів, гарантованих Конституцією України та іншими нормативними актами, так як оскаржувана постанова містить неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та що його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений в одному примірнику, його копію він не отримував, чим порушено вимоги ч.2 ст.254 КУпАП.
Крім того, вказаний протокол, в якому зазначено про його розгляд о 17 год. 00 хв. 18.10.2023 року, розглянуто без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим порушено вимоги ст.268 КУпАП. Так, позивач вказує, що стосовно нього застосовано адміністративне затримання на блок-посту по Оріхівському шосе в м. Запоріжжі, яке тривало з 14 год. 40 хв. до 17 год. 07 хв. 18.10.2023 року, а тому він фізично не мав змоги прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду вказаного протоколу.
Окрім вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування, в позовній заяві позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом.
06.11.2023 року ухвалою суду позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду, провадження в адміністративній справі відкрито, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників процесу, чим фактично поновлено порушене право позивача на звернення до суду з адміністративним позовом у встановлений законом строк.
01.12.2023 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» дотримання правил військового обліку є невід'ємною складовою військового обов'язку громадян.
28.09.2023 року ОСОБА_1 була видана повістка про необхідність прибути 01.10.2023 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.
У визначені день, час та місце ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, доказів поважності причини неявки не надав.
18.10.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неявку за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доказами вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 є: розписка про отримання повістки, яка підписана ним особисто.
18.12.2023 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, згідно з якою, на думку позивача, відповідачем не надано доказів порушення ОСОБА_1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.ст.22, 37, 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, в повістці про виклик не вказано, з якою метою ОСОБА_1 викликається до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та взагалі виклик виписано на 01.10.2024 року (неділя), що є вихідним днем.
Також відповідачем не надано доказів того, що повістку заповнено та підписано уповноваженою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та без участі його представника, позовні вимоги підтримав.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За положеннями ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За приписами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що 18.10.2023 року з 14 год. 40 хв. на блок-посту, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, складено протокол АЗ №037640 про адміністративне затримання у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Цього ж дня відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП за неявку 01.10.2023 року за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, його розгляд відбудеться о 17 год. 00 хв. 18.10.2023 року в кабінеті №7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказаної дати, тобто 18.10.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову №305 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею та піддано адміністративному стягненню у виді 3 400 гривень.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Так, оцінюючи оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, слід звернути увагу на таке.
За змістом оскаржуваної постанови, «Військовозобов'язаному ОСОБА_1 28.09.2023 року була видана повістка прибути 01.10.2023 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується розпискою про отримання повістки власноруч підписаною ОСОБА_1 .
Згідно рапорту офіцера мобілізаційного відділення лейтенанта ОСОБА_5 , у визначені дату та час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини неявки не повідомив, доказів поважності причини неявки ним не надано, за місцем проживання військовозобов'язаного не вдалось розшукати.
У зв'язку з цим, до ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було направлено звернення №5526 від 06.10.2023 року щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП.
18.10.2023 року ОСОБА_1 було затримано для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Доказів поважності причин неприбуття за повісткою 01.10.2023 року на 09 год. 00 хв. не надав.
ОСОБА_1 не прибув 01.10.2023 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини неявки не повідомив, доказів поважності причин неявки ним не надано, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ст.ст.1, 37, 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідальність за що передбачена ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи, що зазначені дії вчиненні в умовах особливого періоду, громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП».
В позовній заяві позивач зазначив про те, що він не є військовозобов'язаним, не перебуває у запасі та на військовому обліку з 2012 року, про що в його паспорті громадянина України НОМЕР_3 , виданому Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 07.10.1999 року, є відповідний запис.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 зазначений факт не дослідив та не перевірив.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 вказує, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові обставини не відповідають фактичним даним, оскільки повістка, видана на ім'я ОСОБА_1 про необхідність явки 01.10.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не містить взагалі причини, з якої останній викликається, що підтверджується копією повістки, долученої до позовної заяви.
Згідно описової частини постанови, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: ст.ст.1, 37, 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», проте не зазначено який саме обов'язок.
Разом з тим, за змістом ч. 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що Громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3).
Стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачає порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Статтею 38 цього Закону, визначено обов'язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку.
Таким чином, зазначені статті вказаного Закону складаються з декількох окремих та самостійних абзаців, які встановлюють для громадян певні обов'язки, що не пов'язані між собою.
Проте, у постанові №305 від 18.10.2023, складеній відносно ОСОБА_1 , взагалі не зазначено, який саме абзац якої саме статті ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» було ним порушено.
Відсутність посилання у постанові про адміністративне правопорушення на конкретну норму законодавства, тобто відповідний абзац відповідної частини статті Закону унеможливлює конкретизацію порушення, за яке притягнуто до відповідальності позивача.
Як слідує з мотивувальної частини постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210-1КУпАП.
Згідно з ч.2 ст. 210-1 КУпАП ( в редакції, яка діяла до 09.05.2024 року), повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, в резолютивній частині оскаржуваної постанови посадова особа, яка виносила рішення, не вказала за якою саме статтею КУпАП ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності.
За приписами ч.1 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і вручення їй копії такого протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено головним спеціалістом управління командування ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 18.10.2023 року під час адміністративного затримання останнього на Оріхівському шосе в м. Запоріжжі.
В протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 18.10.2023 року доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу та його розгляд відбудеться 18.10.2023 року о 17 год. 00 хв. в кабінеті №7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не відповідає дійсності та спростовується протоколом АЗ №037640 про адміністративне затримання, згідно з яким ОСОБА_1 затриманий о 14 год. 40 хв. 18.10.2023 року в м. Запоріжжі по вулиці Оріхівське шосе та звільнений о 17 год. 07 хв. в цей же день.
Тобто, прибути на 17 год. 00 хв. 18.10.2023 року до кабінету №7 ІНФОРМАЦІЯ_4 для участі в розгляді протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не мав змоги, та не доставлявся до ІНФОРМАЦІЯ_4 про що головний спеціаліст ОСОБА_6 під час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення була обізнана.
Викладені недоліки, допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови, є суттєвими й такими, що порушують право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на захист.
Зазначені вище обставини свідчать про невстановлення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суттєвих обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, наявність складу правопорушення, що обумовлює протиправність прийнятої постанови.
Недотримання відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення приписів передбачених, статтями 283 КУпАП, свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам закону.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Постанова №305 від 18.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КупАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі ст.247 КУпАП.
Щодо судового збору
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Тому, позивачу необхідно було здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення позивача до суду з даним позовом складав 536 грн. 80 коп.
З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача судові витрати в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 241-246, 255, 286 КАС України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Постанову №305 від 18.10.2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КупАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КупАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.11.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод