06.11.2024
Справа № 331/1637/24
Провадження № 2/331/1325/2024
«06» листопада 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі - Байрамовій Д.А.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, 3-я особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Запорізької міської ради, 3-я особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , про що 09.06.2022 року було складено відповідний актовий запис № 1432 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.06.2022 р.
Виходячи зі змісту ст. 1220 ЦК України, після смерті особи відкривається спадщина, тобто до спадкоємців переходять права і обов'язки особи, яка померла.
Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме - 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкоємці за законом.
Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом не має.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а з урахуванням пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України України «Деякі питання в умовах воєнного стану» № 3164 від 28 лютого 2022 року, відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Після смерті матері позивачка звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але спадкову справу не було заведено, оскільки доступ до державних реєстрів був суттєво обмежений та нотаріус порекомендував звернутися із заявою про прийняття спадщини пізніше, коли запрацюють державні реєстри, та крім того, нотаріус зазначив, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану.
В той же час, оскільки тривала військова ескалація російських військ в Україні, йшов постійний наступ на місто Запоріжжя та почастішали ракетні обстріли по цивільній інфраструктурі м. Запоріжжя, у жовтні 2022 року позивачка вимушена була виїхати у більш безпечне місце, а саме до смт. Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де вона тимчасово мешкала до лютого 2024 року.
Одразу після повернення до м. Запоріжжя, 12 лютого 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Носенко Юлії Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 .
Проте, постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. від 23.02.2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку із пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270-цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» Запорізька міська територіальна громада перебувала у зоні воєнних (бойових) дій.
Статті 3, 27 Констититуції України, визначають, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати житія людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Місто Запоріжжя є прифронтовим містом де відбуваються постійні ракетні обстріли цивільних об'єктів, що може становити загрозу життю та здоров'ю, зазначені обставини стали підставою того, що позивачка не змогла вчасно звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Відповідно до постанови Верховного Суду № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
З урахуванням введеного в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, у позивача виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, звертає увагу суду на те, що, спадкоємці, які прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та отримали свідоцтво про право на спадщину відсутні, спадщину відумерлою не визнано.
Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При вирішенні справи, необхідно враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також слід врахувати рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Разом з тим, слід зазначити, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
З урахуванням вищезазначеного, вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПГ1 НОМЕР_2 додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Від її представника адвоката Петрова Г.М. надійшла заява про розгляд справи за його участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача територіальної громади Запорізької міської ради Мірошниченко О.О. у судове засідання не з'явилас. 09.1.2024 року до канцелярії суду надійшов відзив у якому вона просить суд розглянути справу за їх відсутності. Проить винести рішення на власний розсуд.
Від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданим 08.10.1974 року Жовтневим відділом РАЦС м. Запоріжжя (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.06.2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). (а.с. 9).
У жовтні 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України та постійним наступом на м. Запоріжжя, позивач ОСОБА_1 була вимушена виїхати з м. Запоріжжя до смт. Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де вона тимчасово мешкала до лютого 2024 року, що підтверджується договором найму житлового приміщення від 18.10.2022 року (а.с. 10-11).
Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме - 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Одразу після повернення до м. Запоріжжя, 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Носенко Юлії Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 (а.с. 47).
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. від 23.02.2024 року № 133/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку із пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини (а.с. 8).
Таким чином, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплинув 08.12.2022.
Згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п.п. 3.17 п. 3 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно частини 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зазначені вище норми, які встановлюють строк спадкоємцям для прийняття спадщини та наслідки пропуску такого строку, роз'яснено позивачці у постанові про відмову у вчинені нотаріальних дій, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. № 133/02-31 від 23.02.2024.
Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».
Згідно із ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України:
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, з огляду на те, що перебувала з жовтня 2022 року за межами міста Запоріжжя, а саме у смт. Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, де вона тимчасово мешкала до лютого 2024 року, що підтверджується договором найму житлового приміщення від 18.10.2022 року.
Крім того, суд бере до уваги, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено також з поважних причин, у зв'язку із воєнною агресією російської федерації проти України згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року (продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року, № 573/2022) запроваджено воєнний стан в Україні.
На переконання суду, причини, на які посилається позивачка, як на підстави пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері, а саме: запровадження на території України військового стану, і з вимушеним виїздом (військова агресія та постійні обстріли) з м. Запоріжжя до смт. Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області, є поважними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, 3-я особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, - в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.В. Антоненко