Справа № 308/15646/24
05 листопада 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер - суду не відомий, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14.08.2024 року близько 23 год. 00 хв. перебуваючи в АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 йвисловлювалась в бік гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила хуліганські дії, що порушували громадський порядок та спокій. Чим вчинила правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причин неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Суд враховує, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП справа підлягає розгляду у обов'язковій присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у разі ухилення від явки на виклик суду цю особу може бути органом внутрішніх справ піддано приводу. Проте вважає застосування приводу у цьому випадку недоцільним, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи цієї категорії розглядаються протягом доби. Судом вже витрачено певний проміжок часу для повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи та необхідність прибути до суду, які залишені останнім без уваги. Піддання особи приводу ще затягне строк розгляду справи, проте як законодавець передбачив скорочений термін розгляду справ зазначеної категорії саме з метою попередження цього негативного явища на його початковій стадії.
При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у її відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Розглянувши дану справу вважаю, що у діях гр. ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина гр. ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №245852 від 13.09.2024 року, рапортом помічника чергового ОСОБА_3 від 16.08.2024 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.08.2024 року, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 від 15.08.2024 року, письмові пояснення гр. ОСОБА_1 від 13.09.2024 року, рапорт поліцейського Столець І. від 14.09.2024 року.
Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, вважаю, що гр. ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 283, 284, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер - суду не відомий, визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев'ятнадцять гривень) гривень. 00 коп.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер - суду не відомий, на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова