Справа № 308/13493/22
1-кп/308/1045/22
05 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000536 від 17.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали вищевказаного кримінального провадження.
Судом констатовано, що до суду надійшло заява обвинуваченої ОСОБА_4 про сприяння її обстеження для проведення експертизи та її присутності в судових засіданнях особисто.
Крім того, констатовано, що судом отримано висновок експерта Вінницького науково-дослідного криміналістичного центру від 24.10.2024 №СЕ-19/102-23/19529-ПС, наданий на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2023.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою на шістдесят діб у зв'язку із наявними ризиками, передбаченими КПК України, зокрема, можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Також вказав, що обвинувачена є особою молодого віку, стан здоров'я не перешкоджає утриманню її під вартою, офіційно не працевлаштована, її майновий стан є незадовільним, осіб похилого віку на утриманні вона не має.
Крім того, не заперечував щодо етапування обвинуваченої ОСОБА_4 до міста Ужгорода, оскільки підстави для її утримання у Вінницькій УВП відпали.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання, просила обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт. Вказала, що обвинувачена розуміє обставини, в яких обвинувачується, не мала наміру вбивати, вказала, що вона на її утриманні знаходяться неповнолітні діти, має постійне місце проживання. Вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченою обов'язків та запобігання ризикам, зазначених в клопотанні.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника, зазначила, що хоче бути присутня в судових засіданнях безпосередньо.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на викладене, враховуючи стадію судового провадження, обсяг не досліджених доказів, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій розмір застави, а також покласти на обвинувачену обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов'язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100,00 грн.
Крім того, відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2023 було задоволено клопотання захисника про призначення судово-психологічної експертизи, призначено в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000536 від 17.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Крім того, для забезпечення проведення зазначеної судово-психологічної експертизи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поміщено до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» на час необхідний для проведення експертизи.
На виконання вказаної ухвали обвинувачену ОСОБА_4 було поміщено до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
04.11.2024 засобами поштового зв'язку судом було отримано висновок судово-психологічної експертизи, проведеної експертами Вінницького науково-дослідного криміналістичного центру від 24.10.2024 №СЕ-19/102-23/19529-ПС.
Таким чином, враховуючи, що судово-психологічна експертиза відносно обвинуваченої ОСОБА_4 була проведена, що підтверджується висновком 24.10.2024 №СЕ-19/102-23/19529-ПС, підстави для подальшого утримання останньої в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» відпали, суд вважає за необхідне здійснити етапування обвинуваченої з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», де вона утримувалась до проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 2 січня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) грн. 00 коп.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатись з території м. Ужгорода Закарпатської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин у такому;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на обвинувачену обов'язків визначити до 2 січня 2025 року.
Здійснити етапування ОСОБА_4 з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» (адреса: вулиця Брацлавська, 2, Вінниця, Вінницька область, 21000) до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» (адреса: Довженка, 8а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), виконання якого покласти на начальника ГУНП у Вінницькій області.
Копію ухвали для організації та контролю виконання надіслати начальнику ГУНП у Вінницькій області, начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1