Справа № 308/17767/24
1-кп/308/1143/24
04 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000353 від 07.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000353 від 07.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України.
Під час підготовчого судового засідання вказаного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід може перешкодити кримінальному провадженню у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, які можуть настати, якщо останній буде залишатись на волі.
Крім того, доповів про можливість призначення обвинувального акта та доданих до нього документів до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинуваченого акта прокурору. В обґрунтування клопотання зазначив, що підозра, вручена ОСОБА_4 , є необґрунтованою, зокрема, стороною обвинувачення не доведено умислу ОСОБА_4 на спробу незаконного перетину державного кордону України. Також стверджував, що службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 проводилось упереджено, формально необ'єктивно та з численним порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оброни України 21.11.2017 №608.
Крім того, вказав, що у ОСОБА_4 не було мети ухилення від військової служби назавжди, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України. Просив прийняти до уваги, що військовослужбовець ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину 01.09.2024 і повернувся в Ужгород 04.09.2024, де перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, загальний строк самовільного залишення військової частини не перевищив три доби.
Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу залишив його розгляд на розсуд суду.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору, залишив розгляд питання про продовження йому запобіжного заходу на розсуд суду. Додав, що в нього на утриманні знаходиться двоє дітей, з однією дитиною він проживає разом, на утриманні іншої сплачує аліменти. Просив врахувати, що він раніше не судимий, його родина потребує фінансового забезпечення, а тому просив надати йому можливість повернутися до сім'ї.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу, не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК України. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, раніше не судимий, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на викладене, враховуючи стадію судового провадження, обсяг не досліджених доказів, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, те що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.4 ст.408 КК України, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про його особу, суд не визначає розмір застави.
Щодо заявленого клопотання про повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає таке.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акту тільки в тому випадку, коли він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України визначено коло вимог до обвинувального акту. Зокрема він повинен містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під формулюванням обвинувачення розуміється виклад тексту конкретної диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи, а, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Суд, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому містяться, як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, суд під час підготовчого судового засідання не вправі давати оцінку доказам та вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Суд під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред'явленого обвинувачення, у тому числі суті підозри, її повідомлення та вручення, неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають з'ясуванню та вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 в справі № 273/1053/17.
Таким чином, суд вважає складені стороною обвинувачення обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування такими, що відповідають вимогам процесуального закону, недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, стороною захисту не наведено, а тому в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.
Щодо можливості призначення справи досудового розгляду суд зазначає наступне.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, який складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Відповідно до частин 1, 2 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.
Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 27,176-178,183, 194, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000353 від 07.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України на 7 листопада 2024 року о 10 год. 30 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000353 від 07.08.2024 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 1 січня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1