Справа № 308/17565/24
06 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024072030000056
Прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням у якому зазначає, що СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024072030000056, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 червня 2024 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 201-2КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб під час воєнного стану в Україні, з метою матеріального збагачення та подальшого перепродажу, ввозять в Україну через митний пост «Ужгород-Вантажний» Закарпатської митниці та інші пости Львівської митниці Державної митної служби, транспортні засоби на іноземній реєстрації під виглядом гуманітарної допомоги.
28 жовтня 2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , який проводився на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа № 308/16921/24), слідчий СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було виявлено та вилучено: договір купівлі-продажу ТЗ марки “Hyundai» моделі “Santa FE від 17.04.2022 на 8 арк., який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3248091; блокнот чорного кольору з чорновими записами, який упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1050222.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання прокурор вказує, що вилучені речі, на думку сторони обвинувачення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі бути предметами, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, у зв'язку з чим, 28 жовтня 2024 року слідчим, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, винесено постанову про визнання речовими доказами.
А тому на підставі вищенаведеного прокурор просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вищезазначені речі.
Прокурор на розгляд клопотання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому зазначив, що подане ним клопотання підтримує та просить задовольнити.
ОСОБА_4 на розгляд клопотання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений, що убачається із заяви прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 06.11.2024 року.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024072030000056, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 червня 2024 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.
З долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 28.10.2024 року вбачається, що в ході обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: договір купівлі-продажу ТЗ марки “Hyundai» моделі “Santa FE від 17.04.2022 на 8 арк., який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3248091; блокнот чорного кольору з чорновими записами, який упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1050222.
Згідно постанови слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 28.10.2024 року вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42024072030000056, як такі, що відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
А тому, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені в ході проведення 28.10.2024 року обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , зазначені у клопотанні речі, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні, а тому клопотання по накладення арешту на вказані речі є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені у ході обшуку від 28.10.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , речі, а саме: договір купівлі-продажу ТЗ марки “Hyundai» моделі “Santa FE від 17.04.2022 на 8 арк., який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3248091; блокнот чорного кольору з чорновими записами, який упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1050222.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1