Справа № 301/3717/24
1-кс/301/408/24
"06" листопада 2024 р. м. Іршава
Слідчий суддя Іршавського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024071100000471 від 03 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358КК України,
Слідчий СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 ..
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Хустського районного управління поліціїГоловного управління Національної поліції в Закарпатській області, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071100000471 від 03 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
03 листопада 2024 року працівниками СРПП відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області в с. Довге, по вул. Січових Стрільців, Хустського району було зупинено автомобіль марки «Дейво Нексіа» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в ході перевірки документів надав працівникам поліції посвідчення водія серія НОМЕР_2 , яке містить ознаки підроблення. В ході опитування ОСОБА_5 було встановлено, що в 2023 році ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою особою, виготовили посвідчення водія серія НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 , яке останній використав 03.11.2024 для пред'явлення працівникам поліції.
03 листопада 2024 року слідчим СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , було проведено огляд місця події, а саме ділянки відкритої місцевості, в с. Довге, навпроти будівлі «Пекарня», що за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було упаковано до спецпакету НПУ №WAR1111113.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню 03.11.2024 слідчим СВ відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області винесено постанову про визнання речовим доказом посвідчення водія серія НОМЕР_2 .
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, для забезпечення проведення відповідних судових експертиз.
Слідчий СВ ВП № 1 Хустського РУП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, таке підтримав та просив задовольнити.
Розгляд клопотання проведено у відсутності власника майна.
Ознайомившись з клопотанням про накладення арешту та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
За вказаним фактом, відомості, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071100000471 від 03 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358КК України.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та приєднання до справи речових доказів від 03.11.2024 посвідчення водія серія НОМЕР_2 визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом чітко визначені підстави накладення арешту майна.
Зазначена слідчим мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження вказана як збереження речовових доказів по кримінальному провадженні, а також для проведення експертиз.
Слід відмітити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначений у клопотанні відеореєстратор є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені арешту на такий з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, не накладення арешту на вказане майно може призвести до його знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 -173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024071100000471 від 03 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358КК України- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:посвідчення водія серії НОМЕР_2 заповненого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , який фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Іршавського
районного суду: ОСОБА_1