Справа № 127/30394/24
Провадження № 2-а/127/263/24
06 листопада 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря судового засіданняШмигори О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 за результатами розгляду протоколу від 15.08.2024 року було винесено постанову №863 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Копія вказаної постанови була надіслана на адресу позивача та отримана ним 02.09.2024 року. Відповідно до вказаної постанови правопорушення полягало в тому, що він порушив правила військового обліку, а саме не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за зареєстрованим місцем проживання, а також не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу, ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач не погоджується з вказаною постановою та вважає, що вона є незаконною, оскільки він не був обізнаний про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався, тому його було позбавлено можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП. Також 22.08.2024 року щодо позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 за результатами розгляду протоколу від 15.08.2024 року, крім постанови №863, винесено ще дві постанови №862, та №864 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі по 17000,00 грн. Таким чином, ОСОБА_1 фактично було притягнуто до відповідальності у виді штрафу за одне й те саме порушення двічі. Крім того, зміни внесені до ст. 210 КУпАП посилюють відповідальність особи, тому вони зворотньої сили не мають і до позивача застосовуватись не можуть. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного проступку. В силу ст. 77 КАС України саме на відповідача покладено обов'язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, проте ним не додано матеріали, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а закон, який погіршує становище не має ретроспективної дії, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. З огляду на вкладене, позивач просив:
- поновити строк на подання позовної заяви про скасування постанови №863 від 22.08.2024 року за справою про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- позов задовольнити та скасувати постанову №863 від 22.08.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити;
- судовий збір стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду, установлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явився, проте його представник подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Тому, його неявка не є перешкодою для розгляду справи судом по суті на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно із відомостями з мобільного застосунку «Резерв +», долученого позивачем до матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку не перебуває, дата уточнення даних 17.07.2024 року (а.с. 22).
Судом встановлено, що 22.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №863 за частиною 3 статті 210 КУпАП у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. (а.с. 17-18). Зі змісту постанови вбачається, що 15.08.2024 року о 09.00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку під час дії особливого періоду, оскільки не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних за зареєстрованим місцем проживання, а також не мав при собі війського-облікового документу та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 3 п.п. 10-1 п. 1, абз. 2 пп. 1 п. 1 Додатку №2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (зі змінами), що призвело до порушення ним правил військового обліку вчиненного в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також в постанові зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення не з'явився, хоча згідно з протоколом був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв.
26.08.2024 року на адресу позивача була направлена вище вказана оскаржувана постанова (а.с. 15). Також в цей же день позивачу було направлено листи із постановами №862, №864 (а.с. 14, 19, 20, 21), якими його притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі по 17000,00 грн.
Вважаючи постанову №863 від 22.08.2024 року незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 просив її скасувати.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд керується наступним.
Враховуючи положення ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Статтею 210 КУпАП (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови), передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 статті). Повторне протягом року вчинення правопорушення, перебачене ч.1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 статті). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тяне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 вказаної статті).
У примітці до вказаної вище статті вказано, що положення статтей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
В оскаржуваній постанові міститься посилання на ряд документів, а саме: ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 3 п.п. 10-1 п.1, абз.2 пп. 1 п. 1 Додатку №2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (зі змінами), що визначають обов'язок чоловіків у період проведення мобілізації: мати при собі військово-обліковий документ; предявляти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП або поліції; виконувати правила військового обліку; уточнення, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про огоошення мобілізації, своїх персональних даних; перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлені ст. 256 КУпАП. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, протокол складається за фактом вчинення адміністративного правопорушення і має відображати суть правопорушення.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження складання протоколу про адміністративне правопорушення №863 від 15.08.2024 року та інших матеріалів справи, які підтверджували б факт повідомлення позивача про дату розгляду справи, роз'ясненя положення ст.63 Конституції України, його прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП. В зв'язку з чим, матеріалами справи не підтверджується факт обізнаності ОСОБА_1 з його правами, про дату, час і місце розгляду справи та/або можливості залучення захисника до справи.
Також абзацом 2 частини шостої статті 22 Закону №3543-XII, який застосовується з 17.07.2024 року, передбачено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Проте відповідачем не було долучено до справи вказані фото- та/або відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
З приводу порушення позивачем правил військового обліку під час дії особливого періоду (про що вказано в оскаржуваній постанові), слід зазначити таке. До 19.05.2024 року Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» не було визначено строку виконання правил військового обліку. В подальшому, Законом України №2232-ХІІ, було внесено відповідні зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та положенням ч. 10 ст. 1 було визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Також, з 19.05.2024 року набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», розпочався особливий період.
Тобто, лише з 19.05.2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і саме з 19.05.2024 року КУпАП було доповнено нормою ч.3 ст. 210, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду. Тобто ОСОБА_1 було в 60-денний строк уточнено свої дані щодо виконання військового обов'язку.
Отже з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, скоєне ОСОБА_1 , було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення: порушнику не роз'яснено його права, зокрема право на захист, не повідомлено позивача про дату слухання справи. З огляду на це, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до відомостей з мобільного застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 уточнив свої дані 17.07.2024 року (а.с. 22), тобто саме з цього часу відбулося виявлення правопорушення.
Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №863 від 22.08.2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 38, 210, 245, 251, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 139, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову №863 від 22.08.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: