Cправа № 127/33791/24
Провадження № 1-кс/127/14562/24
Іменем України
14 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000439 внесеного до ЄРДР 24.05.2024, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в місті Носівка, Носівського району Чернігівської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 - 2 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000439 від 24.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 з будучи керівником (головним лікарем) Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради, яке відповідно до його Статуту здійснює медичну практику для безпосереднього забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому кваліфікованої планової стаціонарної та спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги, а також екстреної та невідкладної медичної допомоги вторинного рівня у відповідності з договорами про надання медичних послуг, що надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, у травні 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням встановити не вдалося за можливе, при зверненні до неї ОСОБА_7 щодо результатів проходження її матір'ю - ОСОБА_8 , яка самостійно не може пересуватися, медичного обстеження у профільних лікарів зазначеного підприємства, за наслідками хірургічного втручання, проведеного лікарями ТОВ «Клініка сучасної хірургії та ортопедії «Sріnех», та встановленим діагнозом: компресійні переломи тіл L2, L5 хребців; вертеброгенний больовий синдром; протрузії міжхребцевих диків L3-L4, L4-L5, L5-S1 з формуванням відносного стенозу хребтового каналу, оглянула медичні документи щодо останньої та повідомила про необхідність підготовки документів для проходження медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК).
При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер і наслідки своїх дій, з метою отримання неправомірної вигоди та незаконного особистого збагачення повідомила ОСОБА_7 про те, що документи на МСЕК готуються та передаються кожного тижня нею особисто, однак на підставі наданих останньою документів не можливо отримати першу групу інвалідності, однак вона може домовитись із працівниками МСЕК та позитивно вплину на їх рішення. При цьому ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , що для забезпечення прийняття лікарями МСЕК рішення про присвоєння першої групи інвалідності ОСОБА_8 необхідно передати ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 3300 (три тисячі триста) доларів США., а в інакшому випадку МСЕК може відмовити у наданні групи інвалідності та на аркуші паперу написала свій номер мобільного телефону для повідомлення про готовність надати неправомірну вигоду.
У подальшому, 11.06.2024 приблизно о 13 год. ОСОБА_4 продовжуючи діяти умисно та протиправно, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на лікарів МСЕК, тобто на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, під час чергової розмови з ОСОБА_9 повідомила, що документи щодо ОСОБА_8 їй не передавалися, та знаходяться в сімейного лікаря ОСОБА_10 та домовилися, що ОСОБА_9 їх того ж дня привезе для перевірки їх повноти.
Пізніше, того ж дня, приблизно о 14 год. 22 хв. ОСОБА_4 оглянула надані ОСОБА_9 документи, зазначила що необхідно допрацювати та які додаткові документи необхідно привезти для передачі їх на розгляд МСЕК. Крім того, під час розмови ОСОБА_4 продовжила наголошувати на необхідності отримання раніше обумовленої суми (3300 доларів США) неправомірної вигоди для забезпечення прийняття лікарями МСЕК позитивного рішення щодо присвоєння групи інвалідності матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 .
Надалі, 25.07.2024 приблизно о 12 год. 04 хв. ОСОБА_4 з метою доведення до кінця свого злочинного умислу спрямованого на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на лікарів МСЕК, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у своєму службовому кабінеті, розташованому на 4 поверсі будівлі медичного закладу - Комунальне некомерційне підприємство «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 зустрілася з ОСОБА_9 та одержала від неї неправомірну вигоду у розмірі 3300 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 25.07.2024 становило 136026 грн, за здійснення впливу на прийняття рішення лікарями медико-соціальної-експертної комісії щодо присвоєння групи інвалідності матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 , після чого забезпечила надходження відповідних медичних документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За результатами отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 упродовж періоду з 25.07 до 17.09.2024 забезпечено прийняття лікарями ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі поданих нею документів рішення про присвоєння ОСОБА_8 першої групу інвалідності, у зв'язку з чим за її вказівкою ОСОБА_9 25.09.2024 у канцелярії Спеціалізованої Фтизіопульмонологічної МСЕК, що розташована на території КНП «Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради» у с. Бохоники Вінницького р-ну, Вінницької обл. отримала документи щодо присвоєння її матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 першої групи інвалідності, а саме: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 675950 серії 12 ААГ, відповідно до якої ОСОБА_8 присвоєно групу інвалідності «Перша Б» з відміткою «потребує сторонньої допомоги»; висновок про необхідність забезпечення особи з обмеженими повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації № 80 від 17.09.2024; індивідуальну програму реабілітації інваліда № 831 від 17.09.2024.
Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України складено та цього ж дня вручено
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Носівка, Носівського району Чернігівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_9 від 24.05.2024;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 24.05.2024;
протоколом огляду та вручення від 225.07.2024;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.09.2024;
протоколом огляду документів від 25.09.2024;
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.09.2024;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні від 25.07.2024;
протоколом про результати проведення НРСД аудіо-, відеоконтролю особи від 09.08.2024;
протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії за кримінальним провадженням від 11.09.2024;
протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії за кримінальним провадженням від 13.09.2024.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Підставами для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання нею її процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідність запобігання спробам: впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик незаконного впливу на свідків обґрунтований тим, що ОСОБА_4 працюючи на посаді головного лікаря КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради має у підпорядкуванні лікарів даного медичного закладу, які здійснювали медичний огляд ОСОБА_8 та підлягають допиту як свідки у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_4 перебуває у товариських, дружніх та робочих відносинах з лікарями КНП «Багатопрофільна лікарня», достовірно знаючи про обставини кримінального правопорушення може звернутись до них з вимогою про надання недостовірних показань або впливати на них з метою надання бажаних для неї свідчень у кримінальному провадженні, зміни свідчень на досудовому розслідуванні та у подальшому в суді.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого корупційного кримінального правопорушення, водночас відповідно до матеріалів кримінального провадження має тісні зв'язки з особами, які працюють не лише у КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради, а і у Вінницькому обласному центрі МСЕК № 1 та Спеціалізованої Фтизіопульмонологічної МСЕК МСЕК, а тому існує ризик того, що вона може вчинити інше, у тому числі аналогічне кримінальне правопорушення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги вище викладене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, встановлені досудовим розслідуванням обставини, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти існуючим ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків.
За наведених підстав слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, чинити тиск на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.
Підозрювана та її захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, суду пояснили, що ризики не доведені.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні та в судовому засіданні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування, а також, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених КПК України.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор, слідчий не доведе, що ризики визначені у ст. 177 КПК України виправдовують необхідність застосування саме такого запобіжного заходу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи наведене у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_4 впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом із тим, слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, прокурором в судовому засіданні необгрунтовано неможливості застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про її особу, а також інших обставин в їх сукупності.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування цілодобового домашнього арешту фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, який є не тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судима, має на утриманні двох дітей, працює, має інвалідність, доглядає за пристарілим батьком, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем проживання. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 жодним чином не переховувалася від органів досудового розслідування та має міцні соціальні зв'язки.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваної інший, більш м'який запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, характеристики, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.
На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обставин необхідності цілодобово не залишати житло в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби. При цьому, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000439 внесеного до ЄРДР 24.05.2024, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому вона проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. по 07:00 год., кожної доби.
Ухвала суду про застосування домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , діє 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 грудня 2024 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , такі обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_14