Справа № 152/1055/24
2/152/418/24
Іменем України
06 листопада 2024 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання - Дроган Н.Л.,
розглянувши у відкртому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту
учасники справи у судове засідання не з'явилися;
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на його користь 61600 грн боргу з яких: 2000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 59600 грн - відсотки за період з 18 березня 2020 року по 1 травня 2024 року за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01098 від 18 березня 2020 року.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію договору, копію видаткового касового ордеру, копію анкети, розрахунок заборгованості, копію договору факторингу, копії договорів про відступлення права вимоги, копії реєстрів передачі, копію заяви позичальника, копію паспорту споживчого кредиту.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
3. 9 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.76).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 29 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 23 серпня 2024 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачці строк до 10 вересня 2024 року для подання відповіді на відзив та заперечень, а також постановлено виклик відповідачки здійснити шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.37).
5. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачці за адресою, що вказана в позові. За наданою суду інформацією першого заступника селищного голови Рахнівсько-Лісового округу Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 29 липня 2024 року, відповідачка не проживає та не зареєстрована в с. Рахни-Лісові Тульчинського району Вінницької області (а.с.33). 1 серпня 2024 року надійшла відповідь на запит від директора департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, відповідно до якої в реєстрі міської територіальної громади відсутня інформація стосовно реєстрації місця проживання та інші персональні дані відповідачки (а.с.36). Надіслана судом за адресою останнього зареєстрованого місця проживання поштова кореспонденція, повернулася до суду (а.с.42-75).
6. Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року судове засідання по справі було відкладено на іншу дату та постановлено здійснити повторний виклик відповідачки шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.78).
7. Відповідно до оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідачку двічі належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді (а.с.39, 81).
8. Таким чином, відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення, відзиву на позов не подала. Відповідно до частини першої статті 281 ЦПК України 6 листопада 2024 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи (а.с.82).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
9. 18 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № ВН23-01098. Відповідно до умов цього договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредитору кредитні кошти, кредитні кошти надаються в сумі 2000 грн, строком на 14 днів, а саме з 18 березня 2020 року до 1 квітня 2020 року. За користування кредитними коштами, Позичальник сплачує Кредитору плату в розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування. Кредитні кошти надаються Кредитором на підставі письмової заяви Позичальника, не пізніше трьох днів з моменту набуття чинності цим Договором. Позичальник отримує готівкові кошти через касу Кредитора, або шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок, який вказує Позичальник при оформленні Договору (а.с.3-4).
10. Відповідно до копії анкети, 18 березня 2024 року відповідачка надала згоду на передачу, зберігання, використання та поширення через Бюро кредитних історій інформації щодо неї та згоду TOB «Українське бюро кредитних історій» на збір, зберігання та використання інформації з інших джерел, яка впливатиме на можливість виконання її зобов'язань згідно статтей 9 та 11 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», а також на доступ та отримання її кредитної історії в ТОВ Українське «Бюро кредитних історій» в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». З умовами надання та погашення кредиту ознайомлена та зобов'язалась їх сумлінно дотримуватися. Своїм підписом вона підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування в ТOB «ВЕНДОР-ФІНАНС» (а.с.5).
11. Згідно із копією заяви позичальника на отримання фінансового кредиту, відповідачка надала ТOB «ВЕНДОР-ФІНАНС» свої анкетні дані, інформацію про місце роботи та контактні дані родичів та колег (а.с.24).
12. Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, відповідачка 18 березня 2020 року ознайомилася із всіма умовами кредитування (а.с.25).
13. Відповідно до копії видаткового касового ордера, ТОВ "Вендор-Фінанс" виконало своє зобов'язання перед ОСОБА_2 з видачі кредитних коштів та 18 березня 2020 року надало кредит у сумі 2000 грн (а.с.5).
14. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 1 травня 2024 року по договору про надання фінансового кредиту № ВН23-01098 від 18 березня 2020 року заборгованість ОСОБА_2 становить 61600 грн боргу з яких: 2000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 59600 грн - відсотки за користуванням кредитом (а.с.9).
15. 5 вересня 2022 року ТОВ "Вендор-Фінанс" та ТОВ "Кредити готівкою" уклали договір факторингу № 1-09Ф, відповідно до якого ТОВ "Вендор-Фінанс" передало за відповідну плату ТОВ "Кредити готівкою" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 2.1.3. цього Договору факторингу перехід від ТОВ "Вендор-Фінанс" до ТОВ "Кредити готівкою" прав вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною Договору факторингу № 1-09Ф від 5 вересня 2022 року та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора права вимоги (а.с.10-13).
16. Відповідно до витягу реєстру прав вимоги від 9 вересня 2022 року до договору факторингу № 1-09Ф від 5 вересня 2022 року за порядковим номером 2008 перебуває ОСОБА_2 , договір № ВН23-01098 від 18 березня 2020 року, розмір права вимоги становить 37480 грн, а ціна права грошової вимоги - 3200 грн (а.с.14). Як видно з виписки за контрагентом, ТОВ "Кредити готівкою" сплатило ТОВ "Вендор-Фінанс" кошти згідно з договором факторингу №1-09 Ф (а.с.15-16).
17. 12 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредити готівкою" уклало Договір № 12122023 про відступлення права вимоги із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест". Відповідно до умов цього Договору № 12122023 ТОВ "Кредити готівкою" передає ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" права вимог до боржників, зазначених в додатку № 1 до цього Договору. Відповідно до п. 1.5. Договору № 12122023 відступлення права вимоги за цим Договором вважатиметься здійсненим з моменту повного виконання Цесіонарієм зобов'язання по оплаті прав, що відступаються. За умовами п. 3.1 Договору № 12122023, 12 грудня 2023 року ТОВ "Кредити готівкою" та ТОВ "ФК "Гефест" мали підписати акт прийому-передачі оформлених належним чином копій всіх документів, що свідчать про право вимоги, а також всіх документів, які засвідчують права, що відступаються. Пунктом 5.4. Договору № 12122023 встановлено право ТОВ "ФК "Гефест" як цесіонарія відступити права вимоги третім особам на свій розсуд (а.с.17-18).
18. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору № 12122023 про відступлення права вимоги від 12 грудня 2023 року, за договором № ВН23-01098 від 18 березня 2020 року боржиком є ОСОБА_2 , розмір права вимоги становить 56000 грн, а ціна права грошової вимоги - 3200 грн (а.с.19). Як видно з платіжної інструкції від 12 грудня 2023 року №346687221, ТОВ "ФК "ГЕФЕСТ" сплатило ТОВ "Кредити готівкою" кошти згідно з договором № 12122023 про відступлення права вимоги від 12 грудня 2023 року (а.с.20).
20. 13 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» уклало Договір № 13122023/1 про відступлення права вимоги із позивачем. Відповідно до умов цього Договору № 13122023/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» передає ОСОБА_1 права вимог до боржників, зазначених в додатку № 1 до цього Договору. Відповідно до п. 1.5. Договору № 13122023/1 відступлення права вимоги за цим Договором вважатиметься здійсненим з моменту повного виконання Цесіонарієм зобов'язання по оплаті прав, що відступаються. За умовами п. 3.1 Договору № 13122023/1, 13 грудня 2023 року ТОВ "ФК "Гефест" та ОСОБА_1 мали підписати акт прийому-передачі оформлених належним чином копій всіх документів, що свідчать про право вимоги, а також всіх документів, які засвідчують права, що відступаються. Пунктом 5.4. Договору № 13122023/1 встановлено право ОСОБА_1 як цесіонарія відступити права вимоги третім особам на свій розсуд (а.с.21-22).
21. Відповідно до витягу реєстру прав вимоги до договору № 13122023/1 про відступлення права вимоги від 13 грудня 2023 року, за договором № ВН23-01098 від 18 березня 2020 року боржиком є ОСОБА_2 , розмір права вимоги становить 61600 грн, а ціна права грошової вимоги - 3200 грн (а.с.23). Як видно з копії квитанції від 13 грудня 2023 року, ОСОБА_1 сплатив ТОВ "ФК "ГЕФЕСТ" кошти згідно з договором № 122023/1 про відступлення права вимоги від 13 грудня 2023 року (а.с.26).
V. Оцінка Суду.
22. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
23. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
24. Частиною статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
25. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
26. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
27. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
28. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
29. Згідно з частиною другою статті 1054, частиною другою статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
30. Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови договору про надання фінансового кредиту шляхом підписання його своїм підписом. Відповідачка під час укладення договору надала свої персональні дані, вказала свої паспортні дані, ідентифікаціний код та особисто під свій підпис отримала кредитні кошти, що видно із видаткового касового ордеру.
31. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
32. Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
33. Згідно зі статтею 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
34. В пункті 1.4 Договору факторингу №1-09Ф від 5 вересня 2022 року сторони обумовили, що наступне відстплення фактором права вимоги за цим договором до третіх осіб допускаєтся (а.с.10. Відтак настпуна передача права грошової вимоги могла бути здійснена лише шляхом укладення договору факторингу.
35. Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
36. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
37. Зі статтей 1077 та 1079 Цивільного кодексу Українита частини п'ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що договір факторингу зачіпає інтереси трьох сторін: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, та боржника, тобто набувача послуг чи товарів за первинним договором.
38. Фінансова установа - це юридична особа, яка згідно із законом надає одну або декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
39. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 того ж Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг належить до фінансових послуг (пункт 11 частини 1 статті 4 Закону).
40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, провадження № 14-16цс20 зазначила, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Оскільки факторинг є фінансовою послугою вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вказана норма передбачає правило за яким фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання.
41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).
42. У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
43. Оскільки договором факторингу (а.с.10-13) допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень глави ЦК, яка регулює відносини з факторингу. Тобто наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб'єктним складом його сторін, а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.
44. Фізичні особи можуть викупити у банків заборгованість за кредитними зобовязаннями їхніх клієнтів за умов: якщо банк перебуває на стадії ліквідації, а право вимоги реалізується на електронних торгах. Такий висновок зроблено Касаційним цивільним судом у складі ВС в постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19.У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду також висловилась щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває у процедурі ліквідації.
45. В даному випадку право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту від 18 березня 2020 року, що був укладений між первісним кредитором та відповідачкою, перейшло на підставі договору факторингу до ТОВ "КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ (а.с.10-13). В подальшому це право грошової вимоги було передано на підставі договору, який суперечить нормам ЦК України ТОВ "ФК "ГЕФЕСТ", яке, в свою чергу, передало це право грошової вимоги фізичній особі ОСОБА_1 , який не може надавати фінансові послуги, згідно з вищенаведеними законодавчими нормами.
46. З огляду на все вищевикладене, Суд вважає, що позивач не надав належні та допустимі докази законних підстав отримання ним права вимоги до відповідачки за договором про надання фінансового кредиту № ВН23-01098 від 18 березня 2020 року.
47. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
VI. Розподіл судових витрат.
48. Частиною першою та сьомою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
49. При зверненні до суду з цим позовом позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від його сплати на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З цих підстав,
Керуючись статтями 259, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 629, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078, 1083 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -
1. У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту - відмовити.
2. Судові витрати віднести на рахунок держави.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 6 листопада 2024 року.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований мешканець АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Сауляк Євген Васильович, який знаходиться по АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000217, видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 24 січня 2018 року №1, діє на підставі ордера серії АВ №1140121 від 10 квітня 2023 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід. № НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА