Справа № 635/9705/24
Провадження № 3/635/3392/2024
05 листопада 2024 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.126 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №224445 від 06.08.2024 ОСОБА_1 06.08.2024 о 13:50 год в Харківській області Харківському районі смт Пісочин, Полтавське шосе, біля буд. 206, керував транспортним засобом Nissan Almera реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції від 04.10.2023 р., за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду в якій просив провести слухання справи без його участі та закрити справу.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 , враховуючи положення ст. 38 КУпАП, згідно якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність останнього.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
На підставі ст.252КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Нормами ст.251КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Диспозиція ч. 3ст.126КУпАП визначає відповідальність особи за: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція - є нормою прямої дії, а згідно ч.2ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В письмовій заяві ОСОБА_1 зазначив, що він не був обізнаний про його відсторонення від права керування транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що долучена до матеріалів справи про адміністративне правопорушення постанова державного виконавця ВП№58759608 від 04.10.2023 не засвідчена належним чином, інші докази, що дають підстави вважати, що ОСОБА_1 було відомо про винесення вказаної постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження щодо керування ним транспортними засобами в матеріалах справи відсутні.
Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає прямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення. Тобто, особа, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження повинна бути обізнана про встановлення цього обмеження.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Враховуючи наведене, жодних беззаперечних та достатніх доказів, що свідчили б про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3ст.126 КУпАП матеріали справи не містять.
Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, що відповідає вимогам п. 1ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44-3,247,252,280,283285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 62 Конституції України, суддя
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Т. П. Даниленко