Справа № 643/6227/24
Провадження № 2/643/3261/24
07.11.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Балюха Є.О., який діє на підставі довіреності, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023 у розмірі 8469,00 гривень, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилався, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 03.06.2023 був укладений Кредитний договір (оферти) №03.06.2023-100002894, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн строком на 42 дні. Зазначив, що умовами кредитного договору передбачені проценти: за ставкою «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ», та за ставкою «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Посилався, що згідно з квитанцією про перерахунок коштів позивачем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 500,00 грн строком на 42 дні, ОСОБА_1 03.06.2023 отримав кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн. Посилався, що позивач, ТОВ «Споживчий центр», свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 14.07.2023 утворилась заборгованість у розмірі 8 469,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 500,00 грн, по процентам в розмірі 3 969,00 грн.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Від відповідача ОСОБА_1 засобом поштового зв'язку надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням на військовій службі.
Рух справи
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 18 червня 2024 року відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 07 листопада 2024 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд», у прохальній частині позовної заяви просив суд про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600293974451, у клопотанні про зупинення провадження у справі просив про розгляд останнього за його відсутності.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, беручи до уваги, що представник позивача прохав про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», відповідач належним чином та своєчасно сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, вважає за можливе проводити розгляд заяви за відсутності сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
03.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №03.06.2023-100002894, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 03.06.2024 та заявки від 03.06.2024, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора Т871.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у сумі 4500,00 грн на строк 42 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 14.07.2023, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (первинний період), черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (черговий період). Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ» (а.с. 20-30).
Сторони узгодили, що розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 7 Заявки). Проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 8 Заявки).
Довідкою «LIQPAY» знаходить своє підтвердження факт перерахування на картковий рахунок НОМЕР_1 *21 кредитних коштів, визначених умовами кредитного договору, згідно з якою, «LIQPAY» повідомляє про видачу 4500,00 грн 03.06.2023 за договором №03.06.2023-100002894 (а.с. 15).
ОСОБА_1 був ознайомлений з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023, у якій міститься підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т871 (а.с. 19).
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заявки про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження Т871, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4500,00 грн, що підтверджується довідкою «LIQPAY» від 03.06.2023.
З наданої позивачем довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 8 469,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - основний борг, 3 969,00 грн - проценти.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №343 від 13.03.2024 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 22.08.2022 по 21.11.2022, з 28.11.2022 по 25.01.2023, з 16.03.2023 по 25.04.2023, з 13.07.2023 по 16.07.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Троїцьке-Сафонове Миколаївської області, с. Добре Миколаївської області, м. Бахмут Донецької області, м.Костянтинівка Донецької області.
Як убачається зі змісту довідки №197 від 10.09.2024, виданої тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21 жовтня 2024 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшов лист №765/6/12167 від 17.09.2024 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі змісту якого убачається, що згідно з обліковими даними, які містяться управлінні персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
У договорі №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023, укладеному між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Як убачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «Споживчий центр» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за тілом кредитного договору №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023 в сумі 4 500,00 гривень.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості за тілом кредиту та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості за тілом кредиту та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредитного договору в розмірі 4500,00 гривень.
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній станом на 03 червня 2023 року (дати укладення Кредитного договору), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію пп. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.
Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Указані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №343 від 13.03.2024 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 у період з 22.08.2022 по 21.11.2022, з 28.11.2022 по 25.01.2023, з 16.03.2023 по 25.04.2023, з 13.07.2023 по 16.07.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Троїцьке-Сафонове Миколаївської області, с. Добре Миколаївської області, м. Бахмут Донецької області, м.Костянтинівка Донецької області.
Як убачається зі змісту довідки №197 від 10.09.2024, виданої тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до листа №765/6/12167 від 17.09.2024 за підписом начальника управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно з обліковими даними, які містяться управлінні персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відтак, на момент укладення кредитного договору 03 червня 2023 року та упродовж усіх строків кредитування відповідач був та є військовослужбовцем.
В Україні на момент укладення кредитного договору діяв особливий період і нині триває воєнний стан.
З огляду на наведені вище обставини, суд доходить висновку, що на відповідача поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, відсотки за користування кредитними коштами з відповідача ОСОБА_1 стягненню не підлягають та, як наслідок, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в цій частині задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією № СЦ00008922 від 12 червня 2024 року при пред'явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача - на 53,13% (в сумі 4500,00 гривень), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1287,02 гривен (4500,00 гривень (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 8469,00 гривень (загальна сума позовних вимог) = 53,13% х 2 422,40 гривень (сума сплаченого судового збору).
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.06.2023-100002894 від 03.06.2023 в розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 02 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 07 листопада 2024 року.
Суддя: Я.Ю. Семенова