Справа № 146/1260/24
"06" листопада 2024 р. селище Томашпіль Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120240202000000119 від 21 червня 2024 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, жителя АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року ( продовженого згідно Указу Президента України № 271/204 від 6 травня 2024 року) 20 червня 2024 року приблизно о 20.00 год. перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_6 в одній із кімнат будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , побачив в шафі грошові кошти належні ОСОБА_7 , якими вирішив незаконно заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення за рахунок чужої власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, попередньо переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав виявлені грошові кошти у сумі 800 гривень та 8500 доларів США, що станом на 20 червня 2024 року за офіційним курсом Національного банку України становить 344573 гривні 85 копійок.
В подальшому ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 344573 гривні 85 копійок.
За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав частково, пояснив, що 20 червня 2024 року біля 20.00 години він з товаришем ОСОБА_8 перебуваючи в с. Колоденка Тульчинського району зустріли ОСОБА_6 , який ішов прив'язувати корову. ОСОБА_6 сказав йому, щоб він пішов до нього додому, налив пляшку горілки та прийшов до нього назад.
Далі він пішов до домогосподарства ОСОБА_6 , хвіртка до подвір'я була не замкнена, зайшов до будинку, двері до якого теж були не замкнені, та налив пляшку горілки, де знаходилася горілка йому було відомо, оскільки неодноразово був у нього вдома та вживав спиртні напої. Вказав, що до домогосподарства потерпілого він зайшов сам. Під час того як він перебував в будинку помітив, що дверцята в шафі були відкриті, на полиці виднівся пакет, вирішив подивитися, що в пакеті. Взявши пакет він побачив гроші, а саме долари США та вирішивши їх викрасти, поклав їх до кишені свої штанів, точної суми яку він викрав не знає, тому що не рахував, знає, що було біля 8500 доларів США, зазначив, що викрав лише долари США, гривень не брав. Пакет не брав, взяв лише гроші, однак взяв не всі, забрав меншу частину, які поклав до кишені своїх штанів, решту поставив назад. Потім прибігла сусідка ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , яка почала кричати та запитувати, що він тут робить, на що той повідомив, що його попросив ОСОБА_6 принести горілки. Зазначив, що ОСОБА_9 не бачила, як він вчиняв крадіжку грошей. Вийшовши з будинку потерпілого він пішов до себе додому де залишив викрадені гроші, а ОСОБА_9 замкнула будинок потерпілого. Залишивши викрадені гроші в себе вдома він повернувся до ОСОБА_6 , який спав біля домогосподарства в якому тримає худобу, підняв його на ноги і завів додому, після чого вживали з потерпілим та ОСОБА_10 спиртні напої. ОСОБА_10 про викрадені кошти не знав.
На наступний день зранку до нього прийшов ОСОБА_6 та запитав де гроші, він повідомив, що грошей не брав, після того як потерпілий пішов, обвинувачений половину викрадених грошей переховав.
Далі приїхали працівники поліції яким ОСОБА_4 видав частину коштів, які викрав в ОСОБА_6 , а саме 2800 доларів США, решта коштів залишилися заховані в будинку.
Через деякий час йому стало відомо, що в його співмешканки вилучили решту грошей. Про дану крадіжку ОСОБА_4 своїй співмешканці не казав.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим він товаришував. Так, 20 червня 2024 року перед обідом до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та повідомили, що в ОСОБА_10 день народження, яке будуть святкувати в нього. Потерпілий на пропозицію погодився, запросив обвинуваченого та ОСОБА_10 до будинку де вони всі поснідали та випили горілки. Ввечері того ж дня знову прийшли обвинувачений та ОСОБА_10 та запрошували його на весілля до ОСОБА_10 після чого вони знову вживали спиртні напої. Під час цього прийшла сусідка ОСОБА_9 та почала кричати, потерпілому сказала, щоб той ішов прив'язувати корову, а ОСОБА_4 та ОСОБА_10 вигнала. Далі сусідка закрила хату на ключ. Потерпілий пішов до домогосподарства де він тримав худобу, та після того як прив'язав корову вийшов на вулицю, приліг та здрімнув оскільки стомився. Потім його розбудила ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та завели його додому. Зі слів сусідки йому стало відомо, що ОСОБА_4 був в нього в хаті, так як вона зайшла та застала його там, після чого його вигнала, ОСОБА_10 в цей час стояв на вулиці. Дозволу, щоб ОСОБА_4 зайшов до хати потерпілий не давав. Після того як ОСОБА_9 вигнала ОСОБА_4 з хати він разом з ОСОБА_10 прийшли до нього на те місце де він спав. Потім обвинувачений приніс яйця, щоб поїсти, після чого він з обвинуваченим та ОСОБА_10 продовжували в його будинку вживали спиртні напої. Через деякий час обвинувачений та ОСОБА_10 пішли додому.
На наступний день потерпілий виявив, що в нього зникли гроші, а саме 800 гривень та 8500 доларів США. Пішов до обвинуваченого та запитав чи брав той гроші, ОСОБА_4 відповів, що грошей він не брав, після чого потерпілий викликав працівників поліції, які вилучили в обвинуваченого викрадені кошти, яку суму вилучили потерпілому не відомо.
Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 був у нього досить часто, оскільки вони товаришували, однак того вечора коли обвинувачений вчинив крадіжку він йому дозволу зайти до будинку не давав.
Вказав, що після того як ОСОБА_9 повідомила йому, що обвинувачений був у нього в будинку без дозволу, то ніяк на це не зреагував та нічого ОСОБА_4 не казав, а знову запросив до будинку де разом вживали спиртні напої.
Щодо міри покарання обвинуваченому просив застосувати покарання повязане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що перебуває з обвинуваченим в родинних відносинах. Так, 20 червня 2024 року він разом з ОСОБА_4 був в гостях у ОСОБА_6 де всі вживали спиртні напої, потім порозходилися по домівках. На наступний день він дізнався, що ОСОБА_6 обікрали, приїхали працівники поліції та затримали його і обвинуваченого.
Вказав, що він разом з ОСОБА_4 прийшли до домогосподарства ОСОБА_6 , оскільки останній попросив взяти в його будинку горілки. Він залишився на вулиці та розмовляв по телефоні, а ОСОБА_4 пішов до будинку. Потім прийшла ОСОБА_9 почала кричати та вигнала ОСОБА_4 з будинку, бо той ніби зайшов без дозволу потерпілого. Після цього, як ОСОБА_9 вигнала ОСОБА_4 з будинку потерпілого, останній нічого з собою не ніс.
Чи був він з обвинуваченим зранку 20 червня 2024 року в потерпілого він не пам'ятає, оскільки в нього проблеми з пам'яттю як наслідок контузії. Чи виганяла їх ОСОБА_9 з будинку ОСОБА_6 він також не пам'ятає.
Через деякий час співмешканка обвинуваченого пригощала його та розраховувалася доларами США, то повідомила що вказані кошти їй дав батько.
Зазначив, що в потерпілого вдома був декілька разів.
Чи просив потерпілий ОСОБА_4 взяти в його будинку горілки він не чув, однак бачив, що обвинувачений з потерпілим про щось розмовляли.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 20 червня 2024 року біля 20.00 год вона була на вулиці, оскільки виглядала корову з пасовища та побачила, що хвіртка та двері до будинку її сусіда ОСОБА_6 відчинені. Вона вирішила піти подивитися, зайшовши до будинку побачила ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_11 та ОСОБА_10 які вживали спиртні напої. Вона почала кричати до ОСОБА_6 , щоб той ішов прив'язувати корови. Після чого всі вийшли, вона закрила двері будинку на ключ і підперла відром, після чого пішла. Далі після 20.30 год. до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_12 та попросила щоб вона пішла подивилася до будинку ОСОБА_6 , оскільки бачила, що один чоловік стоїть біля воріт домогосподарства, а інший пішов до будинку. Так як ОСОБА_6 не було вдома, вона вирішила піти подивитися що то за чоловіки. Коли вона прийшла до хати то двері були відчинені, відро стояло в стороні, ключ був у дверях. Вона покликала ОСОБА_6 однак відповіді не було. Зайшовши до будинку вона побачила ОСОБА_4 , який в кімнаті наливав з бутля горілку та сказав, що про це його попросив ОСОБА_6 . Після чого вона вигнала ОСОБА_4 з будинку та закрила двері на ключ. Ключ взяла з собою і пішла до ОСОБА_6 , який був біля іншого домогосподарства в якому тримає худобу. Побачивши ОСОБА_6 вона запитала його чому той послав обвинуваченого за горілкою, на що ОСОБА_6 відповів, що нікого за горілкою не посилав та нікому не дозволяв заходити до його будинку. Далі до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , взявши ОСОБА_6 під руки всі пішли до потерпілого додому. Вона віддала ОСОБА_13 ключ від хати та пішла по своїх справах, що було далі їй не відомо.
Зазначила, що під час зазначених подій обвинувачений, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Про крадіжку грошей вона дізналася від працівників поліції через деякий час.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 20 червня 2024 року вона сиділа біля свого будинку на лавці та бачила ОСОБА_6 , який спав навпроти, біля домогосподарства в якому тримає худобу. Через деякий час, прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , однак побачивши, що ОСОБА_6 спить, пішли назад до будинку останнього. Далі вона побачила, що ОСОБА_4 зайшов до будинку, а ОСОБА_10 залишився на вулиці, після чого вона зателефонувала до ОСОБА_9 , а саме сусідки ОСОБА_6 і сказала щоб та пішла подивилася, що там відбувається в будинку потерпілого, оскільки ОСОБА_6 спить на вулиці, а до нього пішли хлопці.
Далі через пів години знову прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та взявши ОСОБА_6 пішли додому до останнього. Після цього вона пішла до себе до хати та більше нічого не бачила.
Крім показів обвинуваченого, потерпілого та свідків, даних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення також підтверджується, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 червня 2024 року, згідно якого ОСОБА_6 повідомив про вчинене кримінальне правопорушення;
-протоколом огляду місця події від 21 червня 2024 року, згідно якого місцем огляду є домогосподарство, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , під час огляду вилучено змиви потожирової речовини, три фрагменти слідів пальців рук;
-протоколом огляду місця події від 21 червня 2024 року, згідно якого місцем огляду є домогосподарства, що розташоване за адресою по АДРЕСА_1 , де під час огляду виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2800 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 28 купюр;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 24 червня 2024 року, згідно якого ОСОБА_4 вказав за яких обставин, як та де саме вчинив крадіжку грошових коштів потерпілого ОСОБА_6 ;
-протоколом огляду місця події від 29 червня 2024 року, згідно якого місцем огляду являється частина АДРЕСА_1 під час якого ОСОБА_14 добровільно видала працівникам поліції грошові кошти в сумі 1900 доларів США, вказані грошові кошти було вилучено.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, мало місце за встановлених обставин, останній винен у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.
Мотиви призначення покарання.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.
З врахуванням роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 8 ч. 1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Щодо твердження сторони захисту про наявність пом'якшуючої обставини такої як щире каяття суд зазначає наступне.
Згідно висновків Великої Палати Верховного суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Під час судового розгляду кримінального провадження не встановлено, що обвинувачений відшкодував чи намагався відшкодувати збитки завдані потерпілому, не виявляв бажання виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Відтак, під час призначення ОСОБА_4 покарання, щире каяття, у розумінні п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, врахуванню не підлягає.
Обтяжуючими обставинами, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Згідно висновку досудової доповіді про ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, старостинський округ щодо обвинуваченого компрометуючими матеріалами не володіє, за місце проходження військової служби характеризується посередньо, думку потерпілого, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Рішення щодо речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на 28 купюр номіналом по 100 доларів США серії KJ62065212A, KB919143044K, KB96063058I, KJ62065215A, FB92634692C, HL47539693G, KB89918885J, KJ62065220A, HL79066867F, HB11855332B, HD35229882A, FL26166786C, HE56998947B, KJ62065214A, HH55882646A, DF65829309B, KB89918894J, KB47346970M, KB89918893J, KH06907306A, KJ62065207A, HB29043138F, HB79444629A, KA39110863A, HL12144492G, KB01122938K, KL84015301A, HL83370449F, які належать ОСОБА_7 та залишено при матеріалах кримінального провадження №12024020200000119 від 21 червня 2024 року.
Крім цього, ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 липня 2024 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на 19 купюр номіналом по 100 доларів США серії ML21514534L, MB74385187I, LB57570227S, LI37923421A, MB62857302B, ML72119857C, SV78669098A, MD21463432A, ML94791676D, MV92141720A, HB14815780G, ML72119856C, LR82770400E, MB12630783C, ML50391578F, LF42591956D, MB70986447I, MB15093460F, SL29081491A, які належать ОСОБА_7 та залишено при матеріалах кримінального провадження №12024020200000119 від 21 червня 2024 року.
У зв'язку із вищевказаним, арешт накладений на вказані речі на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року, та ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 липня 2024 року підлягає скасуванню.
Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.
Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до довідки про витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи в кримінальному провадженні № 120240202000000119 до висновку експерта вартість проведення експертизи становить 1514,56 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять ) років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання 21 червня 2024 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1514,56 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень п'ятдесят шість копійок) судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі експертизи.
Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року арешт на майно.
Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 липня 2024 року арешт на майно.
Речові докази, а саме 28 купюр номіналом по 100 доларів США серії KJ62065212A, KB919143044K, KB96063058I, KJ62065215A, FB92634692C, HL47539693G, KB89918885J, KJ62065220A, HL79066867F, HB11855332B, HD35229882A, FL26166786C, HE56998947B, KJ62065214A, HH55882646A, DF65829309B, KB89918894J, KB47346970M, KB89918893J, KH06907306A, KJ62065207A, HB29043138F, HB79444629A, KA39110863A, HL12144492G, KB01122938K, KL84015301A, HL83370449F та 19 купюр номіналом по 100 доларів США серії ML21514534L, MB74385187I, LB57570227S, LI37923421A, MB62857302B, ML72119857C, SV78669098A, MD21463432A, ML94791676D, MV92141720A, HB14815780G, ML72119856C, LR82770400E, MB12630783C, ML50391578F, LF42591956D, MB70986447I, MB15093460F, SL29081491A повернути потерпілому ОСОБА_7 як законному володільцю.
В умовах дії воєнного стану відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Згідно ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1