Справа № 146/1455/24
"05" листопада 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
представник позивача: адвокат Щетніцький В.С.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
11 вересня 2024 року до Томашпільського районного суду Вінницької області з цією позовною заявою, посилаючись на ст. 199 СК України, звернулася ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_1 в якій просить стягувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона продовжує навчання.
Даний позов обґрунтовано наступним.
З 20 жовтня 2008 року по 04 жовтня 2010 року сторони перебували у шлюбі.
Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Дитина проживає разом з позивачкою, та знаходиться на її утриманні.
31.07.2024 року дитині виповнилося 18 років. На даний час із 01.08.2024 дочка навчається на денному відділенні Вінницького аграрного університету, термін навчання до 30 червня 2027 року.
Відповідач працює і отримує заробітну плату і пенсію, але допомоги дочці не надає.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 11 жовтня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 05 листопада 2024 року.
Доводи учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак в матеріалах позовної заяви міститься клопотання, справу слухати без її участі.
Представник позивача, адвокат Щетніцький В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, уточнив що в позові помилково вказано по батькові відповідача як « ОСОБА_4 » тоді як правильним є « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, розглянувши клопотання позивача, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до п.11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Судом встановлено, що у сторін є дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно рішення Томашпільського районного суду Вінницької області у справі №2-531 2010 р., від 04.10.2010 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Вапнярської селищної ради від 23.08.2024 року №600, ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до довідки № 26 від 20 серпня 2024 року ВНАУ ОСОБА_6 є здобувачем вищої освіти другого курсу денної державної форми навчання Навчально-наукового інституту агротехнологій та природокористування Вінницького національного аграрного університету. Термін навчання з 01.08.2024 по 30.06.2027.
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановив суд, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою сторін, на день розгляду справи досягла вісімнадцяти років, тобто є повнолітньою, однак ще не досягла двадцяти трьох років.
Суд вважає, що ОСОБА_6 у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яка полягає у витратах на харчування, проживання, придбання навчальної літератури та інших витратах, що виникають у зв'язку з навчанням, а також в зв'язку з платним навчанням.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я платника аліментів. Також при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище дитини сторін, яке у зв'язку з навчанням не може бути достатньо задовільним.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст. ст. 199, 200 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, покладається рівною мірою на матір і батька.
Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
Таким чином, виходячи із засад розумності та справедливості, керуючись законом і внутрішнім переконанням, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності, зокрема, те, що дочка сторін навчається, стан здоров'я відповідача, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає достатнім для покриття пов'язаних із навчанням витрат повнолітньої дитини в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до закінчення навчання дитиною але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 11 вересня 2024 року, то саме з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
Таким чином судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись статями 182, 191, 199, 200 СК України, статями 4, 13,76,81,141, 263-265, 430, ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11 вересня 2024 року і до закінчення нею навчання - 30 червня 2027 року, але не більш ніж до досягнення нею 23- річного віку.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 11 вересня 2012 року Томашпільським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 04 жовтня 2011 року Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено: 06 листопада 2024 року
Суддя: О. В. Пилипчук