Рішення від 30.10.2024 по справі 629/6276/24

Справа № 629/6276/24

Провадження№2-а/629/32/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченка О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П. розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати постанову №11660 від 01.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2024 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 без зазначення прізвище та звання відносно нього, ОСОБА_1 , було складено протокол б/н про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУПАП, копію якого йому не надали взагалі. Підставою для складання вказаного протоколу стало те, що нібито він, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , після звільнення з строкової військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 за №33 та прибуття для постійного проживання за місцем реєстрації на територію смт.Орілька Лозівського району Харківської області, відповідно до вимог ч.2 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» підлягав взяттю на військовий облік військовозобов?язаних. Проте, в порушення вимог абз.8 ч.3 абз.5 ч.10 ст.1, ч.2 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», п.п.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, громадянин ОСОБА_1 без поважної причини, своєчасно та особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на облік військовозобов?язаних. Громадянин ОСОБА_1 порушив правила військового обліку під час дії особливого періоду в Україні, який на підставі Указів Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», від 06.05.204 №272/2024, від 23.07.2024 №470/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» настав по всій території України з 17.03.2024 та діє по теперішній час. В подальшому, 01.10.2024 він прибув на 10-00 год. для розгляду адміністративної справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак його не допустили до приміщення, неодноразово зазначали, що треба почекати. І вже після 16-00 год. йому просто винесли постанову та віддали під підпис, відповідно до якої начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 притягнув його до адміністративної відповідальності за якою статтею не зазначено, але вказано, що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Саме із вказаної постанови йому стало відомо, що нібито він писав заяву про розгляд адміністративної справи у його відсутність, що погоджуюсь з вказаними правопорушеннями з його боку. Проте, він згоди на розгляд адміністративної справи у його відсутність не давав, більш того категорично не погоджується та вважає, що ним не було вчинено адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП виходячи з наступного. Отже, 18.02.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 за №33 він був звільнений зі строкової військової служби, яку проходив у м.Одеса. Після отримання 20.02.2022 відповідних документів на руки, він вирушив в напрямку смт.Орілька. Одразу звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки це вже було перед закінченням робочого часу то працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 коли забирав документи повідомив йому, щоб він з?явився через два дні для підписання документів та отримання виплати. 24.02.2022 він приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_4 , його прогнали і сказали щоб він їхав додому, ніхто із ним працювати не буде у зв?язку з військовою агресією Російської федерації проти України та початком повномасштабної війни на території нашої держави, при цьому відправили його додому. За таких обставин вважає, що ним не було вчинено жодних умисних та протиправних дій, що передбачено ч.3 ст.210 КУпАП. Крім цього, звернув увагу суду, що на підставі тих документів, що ним було надано до ІНФОРМАЦІЯ_4 22.02.2022 йому на картковий рахунок прийшли грошові кошти, що ще раз є підтвердженням того, що всі необхідні дії ним було своєчасно здійснено та після повернення до свого місця проживання, після звільнення з строкової військової служби, він відвідав в ІНФОРМАЦІЯ_5 та надав відповідні документи для постановки його на облік військовозобов?язаних. Причини не постановки відповідачем його на облік військовозобов?язаних йому не відомо. Також звернув увагу суду, що в мотивувальній частині постанови №11660 від 01.10.2024 безпідставно вказано про те, що він начебто надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також те, що він з виявленими порушеннями згоден, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП визнав у повному обсязі. Крім цього, у вказаній постанові резолютивна частина не відповідає вимогам закону, оскільки не зазначено за якою статтею притягається особа до адміністративної відповідальності, а тому вважає, що така постанова є необґрунтованою, та такою, що прийнята із значними порушеннями процесуальних норм.

Позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат Остапенко С.Ю. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала телефонограму про розгляд справи за її відсутності та прийняття рішення на розсуд суду.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін, які не з'явилися, що не суперечить вимогам ст.205 КАС України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.12.2021 ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину.

18.02.2022 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 за №33 ОСОБА_1 був звільнений (демобілізований) в запас, за станом здоров'я.

23.09.2024 ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .

01.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову №11660 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

В мотивувальній частині постанови зазначено, що «26.09.2024 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_5 порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 було виявлено о 10-30 год. 26.09.2024.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після звільнення з строкової військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 №33 та прибуття для постійного проживання за місцем реєстрації на територію смт.Орілька Лозівського району Харківської області, відповідно до вимог ч.2 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» підлягав взяттю на військовий облік військовозобов?язаних. Проте, в порушення вимог абз.8 ч.3 абз.5 ч.10 ст.1. ч.2 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», п.п.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, громадянин ОСОБА_1 без поважної причини, своєчасно та особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на військовий облік військовозобов?язаних.

Громадянин ОСОБА_1 порушив правила військового обліку під час дії особливого періоду в Україні, який на підставі Указів Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», від 06.05.2024 №272/2024 від 23.07.2024 №470/2024 «Про продовження строку проведення зальної мобілізації» настав по всій території України з 17.03.2014 та діє по теперішній час.

Військовозобов'язаний, ОСОБА_1 про місце та час розгляду адміністративної справи належним чином повідомлений, на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув та надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. За даними поясненнями, ОСОБА_1 з виявленими правопорушеннями згоден, вину визнав».

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на час події 01.01.2022) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають зокрема, звільнені з військової служби в запас.

Однак, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст.235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період.

Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст.210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення,а при триваючому правопорушенні-не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст.38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

В цій же справі судом встановлено, що позивач, мав обов'язок стати на військовий облік як військовозобов'язаний, згідно ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, яка діяла на момент виявлення правопорушення. Однак, не було визначено строків виконання цього обов'язку в законі, а також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , як відсутні дані, що він змінював місце проживання, яке було відоме відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також доказів його присутності при складанні протоколу, визнання ним своєї вини та доказів його присутності під час винесення вищевказаної оскаржуваної постанови.

З 19.05.2024 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 01.10.2024 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте 26.09.2024 на нього склали протокол за ч.3 ст.210 КУпАП за несвоєчасне без поважної причини, та особисте не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на облік військовозобов?язаних ще у лютому 2022 року, на той момент, коли не існувало ні норми ч.3 ст.210 КУпАП, ні строків виконання обов'язку, як і не оповіщений. Більше того, в постанові за справою про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 вказано, що «як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_5 порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 було виявлено о 10-30 год. 26.09.2024, однак як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , у розділі «відмітки про військовий облік» останнього було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ще 23.09.2024 (тобто за три дні до виявлення факту порушення), що суперечить даним у постанові.

Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 18.02.2022, бо норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку (з приміткою: Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи).

Тож немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч.3 ст.210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 піддано такому суворому стягненню як 17000 грн. штрафу. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.

За змістом ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів , показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17.

Крім того, згідно ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Крім того, позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.77,205,241-246,286,268-271 КАС України, ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 №11660 за ст.210 ч.3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО

Попередній документ
122863234
Наступний документ
122863236
Інформація про рішення:
№ рішення: 122863235
№ справи: 629/6276/24
Дата рішення: 30.10.2024
Дата публікації: 08.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.12.2024)
Дата надходження: 10.10.2024
Розклад засідань:
21.10.2024 09:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
30.10.2024 10:00 Лозівський міськрайонний суд Харківської області