Справа № 141/502/24
Провадження №2/141/183/24
05 листопада 2024 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №141/502/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27.08.2024 до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 25.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис № 50. Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей.
Сімейне життя між сторонами не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, а також відсутністю між ними згоди, взаємних прав та обов'язків. Шлюбно-сімейні відносини між позивачкою та відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, з січня 2022, сторони однією сім'єю фактично не проживають, тому позивачка вважає, що подальше спільне збереження сім'ї є неможливим, відтак звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 141/502/24 та призначено розгляд справи на 08.10.2024.
Судове засідання, призначене на 08.10.2024 не відбулось та було відкладено на 05.11.2024, у зв'язку з неявкою сторін.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 05.11.2024 повторно не з'явилась.
При цьому, 08.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача адвоката Кісілевича О.М. від 08.10.2024 про розгляд справи № 141/502/24 без участі позивача та її представника за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, також не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи № 141/502/24 шляхом скеровування коресподенції суду по місцю реєстрації, однак в судове засідання 05.11.2024 також повторно не з'явився, відзив на позов не подав, причини поважності неявки суду не повідомляв, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.
При цьому, конверти з кореспонденцією суду, надіслані на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 2, 4, 6, 7 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності відповідача суд враховує, що провадження по даній справі відкрито 06.09.2024, строки для подання заяв по суті справи, визначених статями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, а відзив та зустрічний позов на позовну заяву в строки встановлені ухвалою суду від 06.09.2024 відповідачем подано не було.
Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 223 ЦПК України визначено,що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою суду від 05.11.2024 постановлено провести заочний розгляд справи №141/502/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 25.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис №50. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у ОСОБА_1 та у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , у ОСОБА_1 та у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною розпаду сім'ї є те, що сторони мають різні погляди на життя, шлюбні відносини фактично припинені, тому позивачка вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
В статті 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ч. 1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вирішуючи у відповідності до ст. 111 СК України необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд враховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (61-3235св19).
Враховуючи вище зазначені положення законодавства та судової практики, а також установлені у справі обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.
Виходячи з того, що між сторонами шлюбні відносини фактично припинені та шлюб носить лише формальний характер, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам та інтересам неповнолітніх дітей, тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно частин 1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 7, 12, 13, 89, 141, 142, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 25.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 50.
3. Залишити ОСОБА_1 прізвище набуте у шлюбі « ОСОБА_5 ».
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 07.11.2024.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя С.В. Климчук