Справа № 953/7709/24
Провадження № 2/953/3371/24
07 листопада 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
19 серпня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», підписана представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» Какун А.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 3465106032/716526 року у розмірі 22106,00 грн., яка складається з 5600,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 16506,00,00 грн. - заборгованість за відсотками; за Кредитним договором № 3465106032/478695 у розмірі 18212,50 грн., яка складається з 4700,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 13512,50 грн. - заборгованість за відсотками; за Кредитним договором № 07246-09/2021 у розмірі 14400,00 грн., яка складається з 3600,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 10800,00 грн. - заборгованість за відсотками, а всього 54718,50 грн. Крім того, представник позивача просив судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3465106032/716526, який підписано електронним підписом позичальника.
19.04.2022 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 106, 00 грн., з яких 5600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 16506,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею.
Крім того, 11 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3465106032/478695, який підписано електронним підписом позичальника.
19.04.2022 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 212,50 грн., з яких 4700,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 13 512, 50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею.
Всупереч умовам кредитного договору та незважаючи на повідомлення відповідач не виконав свого зобов'язання, а саме після відступлення позивачу права грошової вимоги він не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту права вимоги до відповідача, а саме з 19.04.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 12 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07246-09/2021, який підписано електронним підписом позичальника.
21.09.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21092022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14400 грн., з яких 3600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 10 800, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею.
Всупереч умовам кредитного договору та незважаючи на повідомлення відповідач не виконав свого зобов'язання, а саме після відступлення позивачу права грошової вимоги він не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту права вимоги до відповідача, а саме з 21.09.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, просить позовні вимоги задовольнити повністю, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Щодо договору про надання фінансового кредиту № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року.
Судом встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3465106032/716526 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 5600,00 грн. зі сплатою процентів за його користування у розмірі 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу, строком на 30 днів, тобто до 08 вересня 2021 року. Тип процентної ставки фіксована. Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, а також положення про конфіденційність товариства, повідомлення про обробку персональних даних та клієнта товариства та згоду на передачу і отримання інформації до та з БКІ, а також від операторів мобільного зв'язку. Відповідач підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Як слідує з умов кредитного договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Кредит надавався позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.2.4 кредитного договору).
Відповідно до п.4.3 Розділу 4 «Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів» договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 договору та/або в додатках до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжуються нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
19 квітня 2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідного до 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
19 квітня 2022 року сторони договору факторингу підписали акт прийому - передачі реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, відповідно до якого клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14 361, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача на суму 22 106, 00 грн., з яких 5600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 16506,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею (а.с.15).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за кредитним договором № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року за період з 19.04.2022 по 31.05.2024 становить 22106,00 грн., з яких: 5600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 16506,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.16).
Щодо договору про надання фінансового кредиту № 3465106032/478695 від 11 жовтня 2021 року.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3465106032/478695 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 4700,00 грн зі сплатою процентів за його користування у розмірі 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу, строком на 25 днів, тобто до 04 листопада 2021 року. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R55936.
Відповідно до п. 2.4 вказаного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в додатку до цього Договору, проценти, передбачені в п.1.3 цього Договору, продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.
19.04.2022 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідного до 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
19 квітня 2022 року сторони договору факторингу підписали акт прийому - передачі реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року, відповідно до якого клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14 378, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року, від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача на суму 18 212, 50 грн., з яких 4700,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 13512,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею (а.с.27).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за кредитним договором № 3465106032/478695 від 11 жовтня 2021 року за період з 19.04.2022 по 31.05.2024 становить 18 212,50 грн., з яких: 4700,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 13512,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.28).
Щодо договору про надання фінансового кредиту № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року.
12 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 07246-09/2021, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3600,00 грн зі сплатою процентів за його користування у розмірі 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,5 % на добу, строком на 30 днів, тобто до 11 жовтня 2021 року.
Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Відповідач підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Як слідує з умов цього договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки вказаної клієнтом (п. 1.6).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.2.5 вказаного договору).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в додатку до цього Договору, проценти, передбачені в п.1.3 цього Договору, продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
21 вересня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21092022, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року відступлено позивачу.
Відповідно до 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до умов договору факторингу його сторони 21 вересня 2022 року підписали акт прийому-передачі реєстру боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21092022 від 21 вересня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача на суму 14 400 грн., з яких 3600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 10800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею (а.с.39).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за кредитним договором № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року за період з 21.09.2022 по 31.05.2024 становить 14 400,00 грн., з яких: 3600,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 10800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.40).
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
ч.5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Можливість заміни кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право кредитора за Кредитним договором № 3465106032/716526, Кредитним договором № 3465106032/478695, Кредитним договором № 07246-09/2021 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Первісні кредитори виконали свої зобов'язання за вище вказаними кредитними договорами та договорами позики та надали відповідачу кредитні кошти згідно умов договорів.
Згідно кредитних договорів, підписаних відповідачем, прямо зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст.641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Крім того, зі змісту кредитних договорів вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а саме прямо зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитними договорами відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Разом з тим, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за кредитними договорами № 3465106032/716526 та № 07246-09/2021 виходячи з наступного.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено:
«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами кредитного договору № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року сторони погодили строк кредитування 30 днів, тобто до 08 вересня 2021 року (з можливістю нарахування процентів не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору, тобто не більше 07 листопада 2021 року); за умовами кредитного договору № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року - строк кредитування 30 днів, тобто до 11 жовтня 2021 року (з можливістю нарахування процентів не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору, тобто не більше 10 грудня 2021 року).
Звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просив стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 19 квітня 2022 року щодо кредитного договору № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року та які розраховані станом на 21 вересня 2022 року щодо кредитного договору № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року.
Отже, виходячи з того, що строк кредитування за кредитним договором № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року закінчився 08 вересня 2021 року (07 листопада 2021 року), за кредитним договором № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року закінчився 11 жовтня 2021 року (10 грудня 2021 року), тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору.
За таких обставин, оскільки строк кредитування за вказаними кредитними договорами закінчено 08 вересня 2021 року (07 листопада 2021 року), 11 жовтня 2021 року (10 грудня 2021 року) у позивача було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом, тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 08 вересня 2021 року (07 листопада 2021 року), 11 жовтня 2021 року (10 грудня 2021 року) відповідно, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитними крштами та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Крім того, судом встановлено, що на момент розгляду справи, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували правильність нарахування позивачем відсотків за кредитними договорами № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року та № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року , зокрема, в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки.
Разом з тим в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості відсотків за користування кредитами.
На підтвердження заборгованості позивачем надано тільки довідку-розрахунок заборгованості, яка не відображає ні період, за який здійснювалось нарахування процентів, ні відсоткову ставку, ні залишкову суму кредиту, на яку згідно договору мають нараховуватись відсотки.
Тому суд вважає, що за відсутності інших доказів, наявні в матеріалах справи довідки-розрахунки заборгованості, які складені позивачем, не містять детального розрахунку такої заборгованості, з якого б вбачалося здійснення боржником останньої оплати за кредитом, дані щодо руху коштів на рахунку, інформацію про внесення/невнесення відповідачем коштів на погашення кредиту та на оплату відсотків щомісячно, не можуть слугувати належними доказами наявності у відповідача заборгованості по сплаті відсотків перед позивачем у заявленому ним до стягнення розмірі.
Крім того, сам по собі договір факторингу та реєстр прав вимоги до нього, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості в цій частині.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищевикладене, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Виходячи з того, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості за відсотками, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення відсотків за кредитним договором № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року та № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року, оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду належних доказів на її підтвердження, тоді як саме на позивача покладено обов'язок щодо доведення заявлених позовних вимог.
Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року в сумі 5600,00 грн, з яких 5600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; за кредитним договором № 3465106032/478695 від 11 жовтня 2021 року у розмірі 18 212,50 грн., з яких 4700,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 13 512,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, за кредитним договором № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року у розмірі 3600,00 грн., з яких 3600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин 1-2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1516, 95 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 3465106032/716526 від 10 серпня 2021 року в розмірі 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн.00 коп., заборгованість за кредитним договором № 3465106032/478695 від 11 жовтня 2021 року у розмірі 18212 (вісімнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 50 коп., заборгованість за кредитним договором № 07246-09/2021 від 12 вересня 2021 року у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп., а всього 27 412 (двадцять сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»;
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна