Справа № 135/838/24
Провадження № 2/135/304/24
Іменем України
31.10.2024 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,
ОСОБА_1 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої адміністративним правопорушенням. В обґрунтування позову зазначається, що постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.05.2024 (що набрала законної сили 04.06.2024) відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн.
Так, о 23 год. 00 хв. 15.05.2024 ОСОБА_2 з вікна квартири АДРЕСА_1 , чим завдав матеріального збитку власнику магазина та порушив порядок і спокій громадян.
Внаслідок зазначеного правопорушення позивачу була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода полягає у витратах на відновлення пошкодженого даху, а саме, у розроблені кошторисної документації від 06.06.2024, відповідно до якої вартість матеріалів та відновлювальних робіт склала 12 318 грн.
Крім того, діями відповідача позивачу була завдана також моральна шкода, яка полягає у тому, що позивачу протиправна поведінка відповідача завдала негативних емоцій та переживань. Для відновлення свого емоційного стану позивачу потребувалось неабияких зусиль, адже він вже є немолодою людиною, пенсіонером. Відповідач не вчинив жодних дій по зменшенню негативного впливу наслідків власної протиправної поведінки. Виходячи із глибини душевних переживань, позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 12 318 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати зі сплати судових зборів в розмірі 2422,40 грн., витрати на складання кошторисної документації в розмірі 2 200 грн. та на професійну правничу допомогу.
У судове засідання позивач не з'явився, його представник ОСОБА_3 подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча двічі належним чином повідомлявся про час, місце і дату судового засідання. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив. Відзиву на позов до суду не подав.
За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Ладижинського міського суду Вінницької області у справі про адміністративне правопорушення №135/678/23 від 24.05.2024 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн. У постанові зазначається, що о 23 год. 00 хв. 15.05.2024 ОСОБА_2 з вікна квартири АДРЕСА_1 , чим завдав матеріального збитку на суму 5 000 грн. та порушив порядок і спокій громадян. Вказана постанова суду набрала законної сили 04.06.2024 року.
З копії Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.03.2023, індексний номер 326031611, вбачається, що власником магазину «Джерельце» з реєстраційним номером НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 .
Зі зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва ТОВ «Енергосервіс ЛТД» від 06.06.2024 видно, що загальна вартість відновлюваних робіт покрівлі магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_2 , складає суму у розмірі 12 318 грн.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 179 ЦК України передбачено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Аналіз вказаних положень статей 11 та 1166 ЦК України та висновків Верховного Суду дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Зобов'язання про відшкодування шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципах змагальності та диспозитивності (п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Водночас, відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, оскільки судом було встановлено, що внаслідок винних дій ОСОБА_2 був пошкоджений належний позивачу магазин «Джерельце», який знаходиться у АДРЕСА_2 , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, завдану адміністративним правопорушенням, що полягає у вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення покрівлі магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_2 , та складає суму у розмірі 12 318 грн.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 752/20375/15-ц зазначається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.
Виходячи зі встановлених судом обставин, суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди ОСОБА_1 , що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо пошкодженням його магазину, що сталося з вини ОСОБА_2 . У той же час, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на обґрунтованість, викладених у позовній заяві, доводів моральних страждань які отримав позивач, що пов'язано із необхідністю відновлення пошкодженого майна, суд дійшов висновку, що заявлений у позовній заяві розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2500 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна задоволена, тому з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати за складання проекту кошторисної документації з ремонту покрівлі магазину «Джерельце», які складають 2200 грн.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судових зборів в загальному розмірі 2422,40 грн. підтверджується банківськими платіжними інструкціями. Витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 04.06.2024, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.07.2024, актом виконаних робіт від 03.07.2024.
Позивач пред'явив позов на загальну суму 17318 грн. Позов задоволено на суму 14818 грн. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та надання правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме - 6350,91 грн.
Відтак, загальний розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 8550,91 грн (2200 + 6350,91 = 8550,91).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 12 318 (дванадцять тисяч триста вісімнадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8550,91грн. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя