Справа № 444/9235/12
провадження №2/216/16/24
31 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
Зміст позовних вимог позивача.
У грудні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з вказаним вище позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 163 000 грн. - суму боргу, 4 890 грн. - три відсотки річних та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.02.2012 року він передав відповідачу - ОСОБА_2 за договором позики грошові кошти в сумі 20 000 доларів США. 20 червня 2012 року та 17 серпня 2012 року позивачем були надіслані вимоги на адресу відповідача щодо виконання боргових зобов'язань протягом семи днів, проте вимоги позивача до теперішнього часу не виконані, грошові кошти боржник так і не повернув, своїх грошових зобов'язань відповідачка до теперішнього часу не виконала.
Згодом неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги, останній раз - 31.10.2024 року позивач просив стягнути з відповідачки на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 827 596,00 грн., оскільки станом на 30.10.2024 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становить 41,3798 грн. за 1 долар США, тому сума цього позову становить: 20000,00 доларів США * 41,3798 = 827 596 грн.
З огляду на те, що відповідачка так і не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, позивач вважав за необхідне в примусовому порядку стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму заборгованості.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2013 року позовна заява була прийнята до судового розгляду та сторонам встановлені процесуальні строки для подачі заяв по суті (том 1 а.с. 24).
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року у справі № 444/9235/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - задоволено у повному обсязі (том 1 а.с. 37).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 167 890 грн., яка складається з суми боргу за договором позики у розмірі 160 000 грн., 3 % річних у розмірі 4 890 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1678,90 грн. (том 1 а.с. 37).
01.08.2013 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 20 березня 2013 року по справі № 444/9235/15 (провадження № 2/216/400/13) про стягнення боргу прийняте 20 березня 2013 року Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу (том 1 а.с. 53-55).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2013 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року в цивільній справі № 444/9235/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року в цивільній справі № 444/9235/12 скасовано та призначено справу до судового розгляду (том 1 а.с. 84-85).
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року у справі № 216/5881/13 у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовлено повністю (том 1 а.с. 101-102).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року залишено без змін (том 1 а.с. 135-136).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах від 19 березня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 1 а.с. 168-169).
23.04.2014 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог позовної заяви по справі № 444/9235/12 та стягнення з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 224950,00 грн., оскільки станом на 22.04.2014 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становить 11.2475 грн. за 1 долар США, тому сума цього позову становить: 20 000,00 доларів США * 11,2475 = 224950,00 грн. (том 1 а.с. 178).
05.03.2015 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог позовної заяви по справі № 444/9235/12 та стягнення з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 600 200,00 грн., оскільки станом на 26.02.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 3001,0175 грн. за 1 долар США, тому сума цього позову становить: 20 000,00 доларів США * 3001,0175 = 600.200,00 грн. (том 2 а.с. 10).
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 змінені позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 200,00 грн. та суму сплачених позивачем судових витрат у розмірі 2 249,50 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 404,50 грн. (том 2 а.с. 31).
22.06.2015 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Святенко Є.Ю. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 05 червня 2015 року по справі № 444/9235/15 про стягнення боргу прийняте 05 червня 2015 року Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу (том 2 а.с. 39-41).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволено.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 скасовано та призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с. 59).
Відповідно до Розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 221 від 21.09.2016 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2016 року, у зв'язку зі смертю судді Філатова К.Б., дану справу було передано для розгляду судді Черкасенко Т.Г. (том 2 а.с. 204-205).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу суду від 30.09.2016 року у складі судді Бутенко М.В., на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2016 року, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_4 дану справу було передано для розгляду судді Бутенко М.В. прийнято до свого провадження та призначено попереднє судове засідання на 18.10.2016 року (том 2 а.с. 206-209).
Ухвалою суду від 18.10.2016 року підготовче провадження по справі було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с. 212).
Розпорядженням керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 526 від 15.06.2017 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2017 року, у зв'язку з тим, що 29.05.2017 року Другою Дисциплінарною палатою Вищою радою правосуддя про звільнення судді, яким суддю ОСОБА_5 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, дану справу було передано для розгляду судді Онопченко Ю.В. (том 3 а.с. 44).
Ухвалою суду від 16.06.2017 р., винесеною Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу у складі судді Онопченка Ю.В. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду (том 3 а.с. 45).
Ухвалою суду від 20.04.2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово - технічної експертизи задоволено та призначено по справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (том 3 а.с. 76).
05.09.2018 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта, в зв'язку з ненаданням вільних зразків писемного мовлення ОСОБА_2 (том 3 а.с. 86-88).
Розпорядженням керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 1234 від 22.11.2018 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 року, у зв'язку з припиненням у судді ОСОБА_6 повноважень судді з 07.11.2018 року тим, дану справу було передано для розгляду судді Бутенко М.В. (том 3 а.с. 89).
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу суду від 23.11.2018 року ОСОБА_5 цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 04.03.2019 року на 10-30 год. (том 3 а.с. 91).
Ухвалю суду від 23.11.2018 року відновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (том 3 а.с. 92).
Ухвалою суду від 04.08.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово - технічної експертизи задоволено та призначено по справі комплексну судово-технічну експертизу розписки гр. ОСОБА_2 ,наявної в матеріалах справи № 444/9335/12 (216/5881/13-ц) з метою встановлення психофізичного стану автора розписки на момент її написання (том 3 а.с. 239-240).
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу суду від 02.03.2016 року ОСОБА_6 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності, честі та ділової репутації (том 4 а.с. 15-17).
27.01.2022 року на адресу суду надійшло повідомлення про залишення ухвали суду від 04.08.2021 року без виконання через відсутність оплати за експертизу № 26822/26823/21-32-26979/21-39 (17161,00 грн.) (том 4 а.с. 30-31).
06.09.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог позовної заяви по справі № 444/9235/12 та стягнення з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 825 532,00 грн., оскільки станом на 05.09.2024 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 41,2766 грн. за 1 долар США, тому сума цього позову становить: 20 000,00 доларів США * 41,2766 = 825 532,00 грн. (том 4 а.с. 47, 54-58).
Однак, 31.10.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог позовної заяви по справі № 444/9235/12 та стягнення коштів за розпискою з відповідача на його користь у розмірі 827 59 грн., оскільки станом на 30.10.2024 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 41,3798 грн. за 1 долар США, тому сума цього позову становить: 20 000,00 доларів США * 41,3798 = 827 596 грн.
Станом на дату звернення до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у добровільному порядку позивачу не було повернуто.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та без застосування технічних засобів, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в уточненому позові.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Святенко Є.Ю. в судове засідання не прибули за невідомими суду причинами, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності з п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України. Повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача, заяви про слухання справи за їх відсутністю та відзиву на позов, або зустрічного позову до суду не надходило. За даними Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка зареєстрована за адресою зазначеною в позові куди і надсилались судові повістки. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідачка не з'явилася в судове засідання без поважаних причин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність відповідача за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
ІІІ. Зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідачка по справі - ОСОБА_2 , отримала у позивача ОСОБА_1 , грошові кошти у сумі 20 000 тис. доларів США, що еквівалентно 160 000,00 грн., для видачі заробітної плати працівникам ТОВ «Аврора АНК», про що надала розписку датовану 24.02.2012 року. На зазначеній вище розписці міститься підпис відповідача, що підтверджується оригіналом розписки наявної в матеріалах справи (том 1 а.с. 4).
Водночас, із матеріалів справи вбачається, що позивач двічі поспіль просив відповідача погасити заборгованість перед ним, перший раз 20.06.2012 року позивач ОСОБА_1 просив відповідачку ОСОБА_2 повернути грошові кошти у семиденний строк від дня отримання вимоги (т.1 а.с. 5), однак вказані вимоги були проігноровані, протилежного матеріали справи не містять.
17.08.2012 року позивачем було надіслано на адресу відповідача повторно досудову вимогу про врегулювання спору в досудовому порядку та повернення в добровільному порядку суми коштів в розмірі 19363,80 грн., набутих останньою безпідставно (том 1 а.с.6). Однак відповідачка добровільно безпідставно набуті кошти не повернула.
Судом установлено, що заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року у справі № 444/9235/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - задоволено у повному обсягу (том 1 а.с. 37).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 167 890 грн., яка складається з суми боргу за договором позики у розмірі 160 000 грн., 3 % річних у розмірі 4 890 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1678,90 грн.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2013 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року в цивільній справі № 444/9235/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено (том 1 а.с. 84-85).
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року в цивільній справі № 444/9235/12 скасовано та призначено справу до судового розгляду.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року у справі № 216/5881/13 у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовлено повністю (том 1 а.с. 101-102).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року залишено без змін (том 1 а.с. 135-136).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах від 19 березня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 1 а.с. 168-169).
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 змінені позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 200,00 грн. та суму сплачених позивачем судових витрат у розмірі 2 249,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 404,50 грн. (том 2 а.с. 31).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволено.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в цивільній справі № 444/9235/12 скасовано та призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с. 59).
В своєму позові позивач наполягає на тому, що відповідач свої зобов'язання за розпискою так і не виконала, суму боргу позивачу не повернула, у зв'язку з чим уточнюючи свої позовні вимоги в останнє - 31.10.2024 року просив повернути безпідставно набуті кошти за розпискою, зазначивши офіційний курс гривні щодо іноземних валют станом на 30.10.2024 року, тобто стягнувши з відповідачки суму боргу у розмірі 827 596 грн. та суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1695,70 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Частиною 1 статті 11 ЦK України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України. зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 року в справі №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що:
«предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком полії. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майне набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
На переконання суду, усі із перелічених вище ознак наявні у спірних правовідносинах.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України 08.07.2019 у справі № 524/4946/16-ц розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів. Тому у справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Розписка від 24.02.2012 року написана ОСОБА_2 при отриманні коштів від ОСОБА_1 в загальному розмірі 20 000,00 тис. доларів не містить умов та строків повернення вказаних коштів, оскільки була спрямована на фіксування сум переданих коштів, для подальшого укладання договору позики між позивачем, як позикодавцем та відповідачем, як позичальником.
Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог. Проте, в даному випадку судом не встановлено наявність між сторонами договірних зобов'язань, а розписка від 24.02.2012 року не відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України, тому не є договором позики.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки позивачем передано відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 20 000,00 тис. доларів США за розпискою від 24.02.2012 року, однак між сторонами так і не було укладено договір позики, за таких обставин (відсутності правових підстав для збереження коштів) грошові кошти утримуються відповідачем безпідставно, а тому наявні всі правові підстави для стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 20 000 тис. доларів США відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Суд відмічає, що станом на 31.10.2024 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 41,2790 грн. за 1 долар США, тому на момент розгляду судом справи сума, яка підлягає поверненню становить: 20 000,00 доларів США * 41,28 = 825 600 грн.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 1212 ЦК України досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Тому, для застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 ЦК України необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.
Для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та інших елементів кондикційного зобов'язання. З огляду ст.1212 ЦК суб'єктами в кондикційному зобов'язанні є, з одного боку, власник майна (титульний володілець), який у зобов'язанні має право вимоги та виступає кредитором, а з іншого, - набувач майна, який виступає боржником, але станом на час вирішення по суті кондикційної вимоги може й не володіти майном у натурі, адже ч.2 ст.1213 ЦК передбачає обов'язок набувача в разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Особливістю матеріального об'єкта кондикційного зобов'язання є його універсальність - таким об'єктом може бути будь-яке майно: як індивідуально-визначене, так і визначене родовими ознаками, у тому числі й грошові кошти.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у спорі про стягнення безпідставно набутих коштів (справа № 6-122 цс 14) зазначається, що ст. 1212 ЦК України, як підстава для задоволення позову, може застосовуватись лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунутим за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Суб'єктний склад зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави передбачає, що суб'єктами цих зобов'язань є набувач, який виступає боржником, і потерпілий, який є кредитором. За загальним правилом, кредиторами можуть виступати лише ті особи, за чий рахунок відбувається безпідставне переміщення майнових цінностей. Інші особи можуть набувати статусу потерпілого (кредитора) тільки у випадках, прямо передбачених законом. При цьому таке зобов'язання за своєю юридичною природою виходить за межі зобов'язання у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатніх правових підстав.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки розписка від 24.02.2012 року не містять строку повернення Відповідачем коштів, звернення Позивача до суду, є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України, а тому на момент звернення з даним позовом до суду Позивачем не пропущено строк позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення зазначеного позову, оскільки позивачем доведено в судовому засіданні та відповідачем не спростовано, що відповідач набула від позивача грошові кошти в сумі 20 000 тис. доларів США, що еквівалентно 825 600 грн., без достатньої правової підстави, а відтак зобов'язана їх повернути.
Щодо судових витрат
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства, беручи до уваги задоволення позову, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1695,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 89, 509, 526, 530, 1212-1213 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , безпідставно набуті грошові кошти в сумі 20 000 тис. доларів США, що еквівалентно 825 600,00 грн. (вісімсот двадцять п'ять тисяч шістсот гривень) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1695,70 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень сімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.В. Бутенко