Справа № 213/3674/23
Провадження 2-п/216/34/24
іменем України
07 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді: Чирського Г.М.,
за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 заяву адвоката Мотуза Олександра Володимировича, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
Адвокат Мотуз О.В. звернувся до суду в інтересах відповідача ОСОБА_1 з відповідною заявою , посилаючись на те, що заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 05 вересня 2024 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа», заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05 листопада 2021 року по 23 березня 2023 року в розмірі 179 008,25 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05 листопада 2021 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 733,33 грн., збитки від інфляції за період з лютого 2022 року по червень 2023 року у розмірі 27 048,38 грн., 3% річних за період з 01 лютого 2022 року по 10 серпня 2023 року у розмірі 5 169,11 грн., а разом - у сумі 211 959,07 грн., а також судовий збір в сумі 3 179,39 грн. Також просив поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідач вважає, що заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.06.2023 року є таким, що підлягає скасуванню з призначенням справи до розгляду в загальному порядку, у зв'язку із тим, що відповідач брала участь у справі через свого представника, адвоката Мотуза О.В. В день розгляду справи 05 вересня 2024 року представник не мав можливості прибути до зали судового засідання, оскільки змушений був відбути у термінове відрядження до міста Павлоград. Сповістити суд про причини неявки завчасно також не мав можливості, оскільки рішення про його відрядження було прийнято безпосередньо перед організацією виїзду. Отже, мав причини бути відсутнім в судовому засідання 05 вересня 2024 року і просить суд вважати такі причини поважними, а також копію вказаного заочного рішення відповідач не отримувала, представнику відповідача в електронний кабінет вона надійшла 01 жовтня 2024 року.
Що стосується заперечення проти позовних вимог зазначає, зокрема: позивач стверджує, що заборгованість відповідача склалась у зв'язку з постачанням теплової енергії за адресами нерухомого майна у АДРЕСА_1 , та по АДРЕСА_2 . При цьому позов не містить вказівок на те, яка конкретно сума боргу нарахована за яким об'єктом нерухомого майна. Сторона відповідача вважає, що не є можливим правильно вирішити спір без відомостей про спожиту відповідачем теплову енергію за кожним з об'єктів нерухомого майна, оскільки слід розуміти, наскільки правильно відповідні дані розраховані. Вважають, що дану справу не можливо всебічно та повно розглянути без наявності достеменних відомостей про те, який розмір заборгованості за кожним з об'єктів, за якими надавались послуги з теплопостачання. В подальшому виконання такого судового рішення не дасть змоги відповідачу належно контролювати правильне надходження коштів в зарахування коштів до відповідних об'єктів. Це зможе викликати складнощі і непорозуміння при відчуженні об'єктів нерухомого майна, а також при подальшій експлуатації. Відповідач самостійно сплачує заборгованість і зазначає у призначенні платежу, за який об'єкт сплачує. Якщо ж за рішенням суду не буде розмежовано заборгованість, то це створить можливість для відповідача здійснювати довільне зарахування оплат позивача, порушуючи при цьому волевиявлення самого відповідача щодо зарахування певних сум оплати за певний об'єкт нерухомого майна. Вважаю, що позивач мав би в позовних вимогах вказати точні суми боргу по кожному об'єкту, а суд також мав би при стягненні вказати, за який об'єкт нерухомості стягується яка конкретно сума. Крім того, відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості саме за об'єктом по вул. Лермонтова, на підтвердження чого мною були надані суду копії квитанцій від 09 травня 2023 року на суму 4 950,00 грн., від 07 липня 2023 року на суму 9 900,00 грн., від 17 січня 2024 року на суму 1000,00 грн., від 15 лютого 2024 року на суму 15 262,50 грн., від 19 березня 2024 року на суму 10 995,30 грн. Однак дані докази судом не були враховані, хоча вони вказують на підстави як для зменшення загального обсягу заборгованості, так і за об'єктом по вулиці Лермонтова зокрема.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року поновлено процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.
06.11.2024 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в обгрунтування яких зазначено, що долучена до заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача копія наказу про відрядження не є належним та достовірним доказом, який міг підтвердити поважність неявки представника відповідача. Зазначає, що маючи в наявності кабінет адвоката в електронному суді, та факт складання наказу 4 вересня 2024 року, адвокат Мотуз О.В. мав реальну об'єктивну можливість подати в справу заяву з доказами про відрядження, розгляд якої було призначено на 15:00 год. 05 вересня 2024 року, проте будь-яких дій щодо повідомлення суду (як належним чином повідомлена особа про дату та час судового засідання) - не вчинив. Крім того, в своїй заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача не посилається на жодні докази, які мають істотне значення для справи, окрім лише тих, що на його думку позивачем не було розділено суму заборгованості по двом об'єктам, та судом у рішенні не було також здійснено розмежувань щодо загальної суми боргу по двом об'єктам. Проте, під час розгляду справи відповідач надавав суду й сторонам процесу (в тому числі відповідачу) розрахунок заборгованості здійснений по об'єкту за кожною адресою окремо. Також в процесі переписки відповідача з надавачем комунальної послуги, відповідач також отримував розрахунок заборгованості по кожному об'єкту окремо. Тому в матеріалах справи, а також у відповідача наявна інформація щодо суми заборгованості по кожному об'єкту окремо. А отже посилання представника відповідача стосовно того, що для відповідача дане рішення створить складнощі і непорозуміння при відчуженні об'єктів нерухомого майна а також при подальшій його експлуатації не є доречним.
Представник відповідача - адвокат Мотуз О.В. в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим завачасно про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Неявка сторін не перешкоджає судовому розгляду у відповідності до ч.1 ст. 287 ЦПК України.
Статтею 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 284 ЦПК України закріплено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно трьох наведених умов.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 09.02.2024 року цивільну справу прийнято до свого провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.09.2024 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 р. по 23.03.2023 р. в розмірі 179 008,25 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 р. по 30.04.2023 р. у розмірі 733, 33 грн.; збитки від інфляції за період з лютого 2022 р. по червень 2023 р. у розмірі 27048,38 грн.; 3% річних за період з 01.02.2022 р. по 10.08.2023 р. у розмірі 5169,11 грн., а разом - у сумі 211 959 грн. 07 коп., а також судовий збір в сумі 3179,39 грн.
Заочне рішення суду від 05.09.2024 року направлялось представнику відповідача до його електронного кабінету в електронному суді.
З матеріалів справи вбачається, що справа до судового розгляду призначалася сім разів, відповідачу направлялися судові повістки поштовим зв'язком на адресу, зазначену позові та клопотаннях представника відповідача, а також у вигляді СМС-повідомлень, які одержані останньою завчасно.
Суд зазначає, що інтереси відповідача представляв її представник - адвокат Мотуз О.В., який є користувачем електронного суду, тобто всі документи, судові повістки отримує вчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу. Тобто відповідач, в інтересах якого діє представник, не був позбавлений можливості звернутися до суду засобами системи «Електронний суд», направити відзив, докази.
Представником вдповідача не доведена необізнаність щодо розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення останнього щодо розгляду справи. Про кожне судове засідання інформація була висвітлена на офіційному сайті Судової влади, відповідно до встановлених правил. Правом надання відзиву протягом усього часу розгляду справи сторона відповідача не скористалася.
Представник відповідача у заяві про скасування судового рішення посилається на те, що він в день розгляду справи 05 вересня 2024 року не мав можливості прибути до зали судового засідання, оскільки змушений був відбути у термінове відрядження до міста Павлоград. Сповістити суд про причини неявки завчасно також не мав можливості, оскільки рішення про його відрядження було прийнято безпосередньо перед організацією виїзду. Однак, як вбачається із долученої до заяви про перегляд заочного рішення копії наказу про відрядження, з наказом представник відповідача ознайомлений під особистий підпис 04.09.2024 року. Тобто представник мав змогу повідомити суд про поважність причини своєї неявки у судове засідання.
Крім того, два судових засідання 17.06.2024 та 08.08.2024, що передували останньому (05.09.2024) переносилися у зв'язку із заявленими клопотаннями представника відповідача про відкладення.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог частини 1 статті 132 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
При ухваленні заочного рішення судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, серед яких відповідача було сповіщено про дату та час судового засідання. Всупереч судового виклику до суду відповідач без поважних причин не з'являвся в судові засідання та відповідних клопотань з приводу своєї неявки до суду не надав. Згідно заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що заявник аргументує саме свою правову позицію, яка стосується більш вирішення саме позовних вимог.
З вищенаведеного випливає, що заявником не наведено та не подано суду жодних доказів, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Перешкод для здійснення розгляду справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Таким чином, судом було вжито належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, останній був обізнаний про наявність зазначеного судового провадження, мав можливість реалізувати права судового захисту своїх прав та інтересів. Будь-яких нових доказів, які б потребували перевірки та могли б вплинути на результат вирішення цієї справи, заявником не надано.
Стосовно посилань представника відповідача, на докази, які мають істотне значення для розгляду цивільної справи, зумовлюючи необхідність перегляду заочного рішення суду, то такими доказами представник відповідача вважає неможливість правильно вирішити спір без відомостей про спожиту відповідачем теплову енергію за кожним з об'єктів нерухомого майна, оскільки слід розуміти, наскільки правильно відповідні дані розраховані. Однак, справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені у повному обсязі, оскільки позивачем на виконання ухвали суду від 30.04.2024 року про витребування доказів, було надано суду інформацію щодо нарахувань за спожиту теплову енергію за період з 05.11.2021 по 23.03.2023, окремо за адресами по кожному об'єкту з належного нерухомого майна ОСОБА_1 .
Дані посилання не можуть спростовувати законне та обгрунтоване рішення суду, яке було винесено за результатом наявних в справі матеріалів (доказів) та пояснень сторін, які на день винесення рішення суду з боку сторін були висловлені. Будь якої нової інформації з боку представника відповідача на дату судового розгляду 05 вересня 2024 року не надходило. Будь-яких контррозрахунків представник відповідача під час розгляду справи не надавав, та до заяви про перегляд заочного рішення теж не долучив.
Щодо посилань представника відповідача на платіжні інструкції, які, за переконанням суду та з огляду на зміст заперечень позивача проти перегляду заочного рішення суду, не можуть доводити факт часткового погашення заборгованості відповідачем, оскільки, частина платіжних документів датована періодом травень- липень 2023 р., тобто до звернення позивача до суду із позовом (30.08.2023), а відтак не входить до предмету доказування у справі, а отже і не має значення для її розгляду, а тому не може бути підставою для перегляду заочного рішення суду. Більш того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до позивача задля вирішення питання про перерахунок нарахованої заборгованості. Таким чином, докази, на які посилається відповідач та які він долучив до своєї заяви про перегляд заочного рішення, не є тими доказами, які зумовлюють необхідність перегляд заочного рішення суду.
Оскільки, доводи та мотивування, наведені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, по своїй суті є суб'єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору і не можуть свідчити про неповноту з'ясованих судом фактичних обставин справи, тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку із відсутністю законних підстав для скасування заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.
При цьому суд роз'яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258-260, 280-288 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Мотуза Олександр Володимирович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Чирський