Справа № 199/8104/24
(2-а/199/60/24)
05.11.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Шевчук Ольги Миколаївни про перехід до розгляду адміністративної справи №199/8104/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа №199/8104/24 (провадження №2-а/199/60/24) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31 жовтня 2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивовано тим, що за змістом норм КАС України дана адміністративна справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, має важливе значення для позивача, вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору. Послалась представник і на необхідність встановлення повноважень посадових осіб відповідача, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, а також спірна постанова про адміністративне правопорушення. З цих підстав представник просила задовольнити її клопотання.
Ознайомившись із матеріалами клопотання представника позивача, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, як вказувалось вище, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа №199/8104/24 (провадження №2-а/199/60/24) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 гривень. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що судом вирішено та зазначено в ухвалі від 15 жовтня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.12 ч.ч.1, 2, 6 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Частиною 4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України передбачено, що Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою ст.266-1 цього Кодексу.
Згідно ст.257 ч.ч.1-3 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Нормою ч.8 ст.262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги предмет та характер спору сторін, кількість та розмір заявлених позовних вимог, категорію та складність цієї справи, яка не відноситься до категорії справ, що підлягають розгляду виключно в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, обсяг та характер наданих сторонами доказів, відсутність заявлених до виклику свідків, враховуючи кількість учасників справи, інші обставини, визначені ч.3 ст.257 КАС України, а також враховуючи мотивування клопотання представника позивача, яке фактично зводиться до бажання позивача надати усні пояснення суду і до необхідності перевірки повноважень посадових осіб відповідача, які складали спірні протокол та постанову у справі про адміністративне правопорушення, для чого виклик учасників справи не є необхідним, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника. Відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом норм КАС України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін здійснюється за тими ж правилами і в тому ж порядку, що і розгляд з повідомленням (викликом), окрім заслуховування усних пояснень учасників справи та допиту свідків, а тому не свідчить про неповноту такого судового розгляду чи про його не всебічність.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд -
У задоволенні представника позивача ОСОБА_1 - Шевчук Ольги Миколаївни про перехід до розгляду адміністративної справи №199/8104/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя А.М. Авраменко