Номер провадження 11-сс/821/414/24 Справа № 712/12416/24Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 листопада 2024 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваної - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2024 року, якою стосовно підозрюваної
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, українки, заміжня, має на утриманні малолітню дитину 2016 р.н. та неповнолітню дитину 2009 р.н., з середньою освітою, тимчасово не працюючої, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом, ліквідатором ЧАЕС не являється, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 1) 25.01.2024 Соснівським РС м. Черкаси за ч. 2 ст. 307, 69 КК України до позбавлення волі на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік; 2) 30.07.2024 обвинувальний акт скеровано до суду за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч. 1 ст. 357 КК України
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 15.12.2024, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України,
17 жовтня 2024 року старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В обгрунтування клопотання вказувала, що слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250310003524 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 15.10.2024, близько 12 години 56 хвилин, перебуваючи у приміщенні аптеки «АНЦ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , маючи раптово виниклий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 на 90 діб, шляхом вільного доступу, з полиці біля касового віконця, яке розташоване у приміщенні зазначеної вище аптеки, викрала мобільний телефон «Honor Magic 5 Lite», що належить ОСОБА_10 , вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-24/14825-ТВ від 16.10.2024 становила 9 837 грн 42 коп. Після чого ОСОБА_7 покинула приміщення аптеки із вказаним телефоном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Звертаючись з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча вказувала на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК, тяжкість вчиненого злочину, та неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2024 року клопотання задоволено частково. Вирішено застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 15.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . На час дії запобіжного заходу покладено обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та зміну контактного номеру телефону; заборонити цілодобово залишати місце постійного проживання за вищевказаною адресою без дозволу слідчого, прокурора, або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.
В період введення воєнного стану на території України дозволено підозрюваній, після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись із визначеного місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснено наслідки невиконання покладених обов'язків.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя виходив з наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також врахував особу підозрюваної, та дійшов висновку, що такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку.
Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги звертає увагу на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, яким слідчим суддею не надано належної оцінки.
Наголошує, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги за наведених у ній підстав, думку захисника та підозрюваної, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити законне судове рішення в силі, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 жовтня 2024 року відповідає даним вимогам.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, необов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Колегією суддів встановлено, що за матеріалами клопотання є достатньо даних, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, що підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах клопотання.
17.10.2024, з врахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Колегія суддів вважає, що, задовольняючи частково клопотання слідчого та обираючи стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дотримався вимог Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ і норм кримінального процесуального закону, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини кримінального правопорушення, характеризуючі дані на особу підозрюваної, наявність міцних соціальних зв'язків, наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, який існує в силу того, що підозрювана, перебуваючи на іспитовому строці, вчинила новий злочин, та у випадку визнання її винуватою їй буде призначене реальне покарання, а тому підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від покарання; ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо неналежної оцінки ризиків у кримінальному провадженні, колегія суддів оцінює критично, так як слідчий суддя при обранні запобіжного заходу надав оцінку наведеним у клопотанні ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 .
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та вчинення злочину в період іспитового строку, будуть враховуватись судом, у випадку визнання особи винуватою та призначенні покарання при розгляді кримінального провадження по суті, натомість, дані обставини не вказують на обов'язковість застосування до особи найбільш суворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, як слідчим в клопотанні, так і прокурором в апеляційній скарзі, не обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, що вірно враховано слідчим суддею, та з врахуванням положень ч.4 ст. 194 КПК України застосовано до ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про необхідність застосування стосовно підозрюваної виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наведених у апеляційній скарзі підстав.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що будь-яких підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2024 року, та обрання стосовно підозрюваної більш суворого запобіжного заходу немає.
Керуючись статтями 405, 407, 419, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2024 року, якою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді