Справа № 161/19952/24 Провадження №11-сс/802/447/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 листопада 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
адвоката - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 ,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області 29.10.2024 року надійшла скарга представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга представника заявника мотивована тим, що за заявою адвоката ОСОБА_6 від 26.10.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України, слідчим не були внесені відомості до ЄРДР, чим порушено вимоги ст.214 КПК України. Просить зобов'язати начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області внести до ЄРДР відомості за заявою представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 від 26.10.2024 року про кримінальне правопорушення, передбачене ст.146 КК України та надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат вважає дану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого вона підлягає скасуванню. Вказує, що місцевим судом при розгляді скарги про внесення відомостей в ЄРДР не було дотримано положень ст.214 КПК України у відповідності до мотивації та практики ЄСПЛ, наведеної вище, відповідно - не забезпечено право на захист у відповідності з природою та обов'язками слідчого судді у кримінальному процесі, що фактично суперечить при існуванні такого необґрунтованого рішення завданням кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката, який апеляційну скаргу підтримав, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Апеляційним переглядом встановлено, що представник заявника - адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність службових осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 26.10.2024 року.
Скаргу мотивував тим, що 26.10.2024 року подав заяву до РУП ГУНП у Волинській області за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із змісту заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.10.2024 року було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де по 26.10.2024 року протиправно утримували працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_8 є жителем села Чорниж Луцького району Волинської області та територіально перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та вчасно оновив військово-облікові дані. У розшуку не перебував.
Як встановлено слідчим суддею, що у заяві від 26.10.2024 року фактично не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України (час, спосіб, місце, мета тощо). Окрім цього, на думку слідчого судді, доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у скарзі обставин.
Колегія суддів, досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді є обґрунтованими належним чином, тому приходить до переконання, що ухвала слідчого судді, якою було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновки, викладені у ній, відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апелянта, що у його заяві містяться конкретні обставини, які вказують на наявність кримінального правопорушення та що дана заява відповідає вимогам закону та містить інформацію, яка підлягає внесенню до ЄРДР, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Оскільки колегією судів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: