Справа № 761/37134/24
Провадження № 2-а/761/607/2024
10 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції №1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області Стеценка Владислава Олеговича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2024р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов казаний адміністративний позов.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.
Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову серії ГВА №129420 від 22 серпня 2024р. про накладення адміністративного стягнення до останнього винесену інспектором СРПП відділення поліції №1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області Стеценком В.О .
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В якості відповідача, позивач зазначив особу, яка винесла оскаржувану постанову - інспектора СРПП відділення поліції №1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області Стеценка В.О., що, на переконання судді, є процесуально недопустимим, з огляду на наступне.
Пунктом 7-1 ч. 2 ст. 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені цього органу.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020р. по справі №742/2298/17, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити коло учасників процесу та зазначити належного відповідача, а саме: орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, з яким посадова особа перебуває у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окремо щодо сплати судового збору, приймаючи відсутність поданого доказу на підтвердження його сплати до поданого до суду адміністратвинго позову, суд звертає увагу позивачана наступному.
Відповідно до ст. ст. 3,5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачеві за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Суд роз'яснює позивачу, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначену позовну вимогу за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, як вбачається із тексту позову, оскаржувану постанову від 22 серпня 2024р. позивач отримав поштовим зв'язком, однак останнім не вказано дату фактичного отримання постанови, та не надано суду належних та допустимих доказів, на підтвердження вказаного.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).
Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачу необхідно зазначити дату отримання останнім оскаржуваної постанови та документальне підтвердження цьому, та у разі пропуску процесуального строку на звернення до суду із вказаним позовом надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно подати до суду виправлену редакцію позовної заяви для суду та сторін по справі, зі зазначенням належного кола відповідача/відповідачів; зазначити дату отримання останнім оскаржуваної постанови та документальне підтвердження цьому, та у разі пропуску процесуального строку (10 днів) на звернення до суду із вказаним позовом надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку; а також надати суду оригінал документа (квитанція), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що подана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду призначити подану заяву до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 378 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції №1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши строк стороні позивача для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачкою копії ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: