Справа №760/25164/24 2-з/760/319/24
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
07 листопада 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Сіваченка Володимира Васильовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження,-
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження.
Разом із позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якому просив зупинити виконання Розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №639 від 27 вересня 2024 року «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» до ухвалення судом рішення у цивільній справі.
В обгрунтування зазначає, що підставами заявленого позову є те, що відповідач, в порушення ч.3 ст.19 СК України, не припинив розгляд заяви ОСОБА_2 , незважаючи на те, що Солом'янським районним судом міста Києва розглядається аналогічний спір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської РДА, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьку.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.
За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору (ч.3 ст.159 СК України).
Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову судом беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом розгляду у даній справі є оскарження Розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №639 від 27 вересня 2024 року «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною».
У той же час ч.2 ст.19 СК України визначено, що рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Так, оскаржуване Розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації винесено 27 вересня 2024 року, а позивач звернулась до суду за захистом своїх прав засобами поштового зв'язку 05 жовтня 2024 року, тобто заінтересована особа звернулась до суду протягом десяти днів від часу винесення Розпорядження.
Таким чином, Розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №639 від 27 вересня 2024 року «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» не є обов'язковим до виконання, оскільки оскаржується у встановленому законом порядку.
За таких обставин, заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149 - 151 ЦПК України,-
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Сіваченка Володимира Васильовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Вікторія КИЦЮК