СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/124/24
ун. № 759/15798/22
07 жовтня 2024 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Єросова І.Ю., ознайомившись з скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бистрицької Тетяни Василівни,
02.10.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеною скаргою, обґрунтовуючи допущенням державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) порушень щодо не повернення арештованого майна.
Вивчивши подану скаргу, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 183 ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 183 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до абз. 28 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином доказами на виконання ст. 183 ЦПК України є оригінали чеку (квитанції) та опису вкладення, що в сукупності підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересиланням листів з описів вкладення і перевірку працівником поштового зв'язку відповідності вкладення опису.
При дослідженні матеріалів скарги суддею з'ясовано, що скарга не відповідає вимогам абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України, так як до скарги не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а саме: державному виконавцю, стягувачу/позивачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України суд дійшов висновку, що заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України, передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно із частиною 2 ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії державного виконавця може бути поновлено судом. Отже, дані строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі N 439/1493/15-ц (провадження N 61-7804св19) зазначено, що "процесуальні строки можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи".
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони та обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Скаржник вказує, що 16.05.2024 р. державним виконавцем Святошинського ВДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_1 вчинено дії щодо її виселення та арешту майна.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги те, що представником скаржника у скарзі не обґрунтовано причини пропуску процесуального строку та поважності причин пропуску строку для подання скарги, а також враховуючи відсутність доказів, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення скаржника до суду зі скаргою, суд вважає, що дана скарга підлягає залишенню без розгляду.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 183, 259-261, ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бистрицької Тетяни Василівни, повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.Ю. Єросова