Справа № 752/23741/24
Провадження №2-з/752/287/24
іменем України
07.11.2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Солодовник Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Просить забезпечити позов шляхом скасування арешту, накладеного АТ "Ощадбанк" на соціальний рахунок позивача 4790729967408295 (карта Киянина), на який надходять соціальні виплати, що є основним джерелом засобів для існування і утримання сім"ї.
В обгрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що має намір звернутися до суду про скасування арешту коштів на його соціальних рахунках, який накладено АТ "Ощадбанк" всупереч нормам чинного законодавства. Арешт обмежив доступ позивача до коштів, призначених виключно для соціальних виплат, що мають надаватися на його картку "Карта Киянина" НОМЕР_1 . Ці кошти включають виплату на дитину з інвалідністю та допомогу учаснику бойових дій, які згідно з законодавством не підлгають арешту чи іншим обмеженням.
На думку заявника, скасування арешту на вказаний соціальний рахунок забезпечить йому доступ до його соціальних виплат і дозволить повністю реалізувати право на соціальний захист та фінансову підтримку для догляду за дитиною з інвалідністю.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).
Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням необхідності саме такого заходу, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а також існує реальна загроза унеможливлення чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має намір звернутися у суд з вимогами про скасування арешту коштів на його соціальних рахунках, який накладено АТ "Ощадбанк".
Зважаючи на наведене, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову співпадають з позовними вимогами, що в будь-якому разі виключає можливість застосування таких заходів забезпечення позову, не зважаючи на їх доцільність чи недоцільність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя