Справа №752/7291/24
Провадження №2/752/4368/24
07 листопада 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, послуги управління по утриманню машиномісця, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (далі - ТОВ «УК «Венеція») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, послуги управління по утриманню машиномісця, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «УК «Венеція» є суб'єктом господарювання у сфері надання житлово-комунальних послуг, здійснює дану діяльність на договірних засадах за предметом правовідносин, що виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів, зокрема обслуговування та ремонт житлового будинку, а також утримання прибудинкової території.
01.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко - Житлосервіс» (далі - ТОВ «Ліко-Житлосервіс») та відповідачем, було укладено Договір № 13 про надання комунальних послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, відповідно до умов якого позивач надає послуги з утримання машиномісця № НОМЕР_1 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу, а відповідач оплачує послуги з обслуговування стоянки і бере участь у витратах на її утримання.
09.11.2021 ТОВ «Ліко - Житлосервіс» перейменовано на ТОВ «УК «Венеція».
За машиномісцем № 13 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , блок А обліковується заборгованість за надані послуги за період з 01.05.2021 по 31.10.2021 в сумі 2087 грн.
У зв'язку з простроченням оплати послуг, відповідач за період з червня 2021 року по жовтень 2021 року повинен сплатити також 3% річних в розмірі 25,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 102,26 грн.
Просили стягнути з відповідача на свою користь зазначену вище заборгованість відповідача та судові витрати.
23.05.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
За останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
01.09.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір № 13 про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, відповідно до умов якого, позивач надає комунальні послуги та послуги з утримання машиномісця № НОМЕР_1 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач оплачує послуги позивача з обслуговування машиномісця і бере участь у витратах на її утримання.
ОСОБА_1 є власником машиномісця АДРЕСА_2 , що підтверджується копію договору купівлі-продажу машиномісця від 10.09.2009.
Відповідно до Довідки позивача від 20.03.2024 № 51, заборгованість власника машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з червня 2021 по жовтень 2021 становить 2087 грн.
Відповідно до розрахунку позивача від 20.03.2024 № 51/1 за період з 01.06.2021 по 31.10.2021 нараховані 3% річних в розмірі 25,56 грн., інфляційні втрати в розмірі 102,26 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частина 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а з таким правом споживача прямо кореспондується і його обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону).
Відповідач споживав послуги, що надавалися позивачем.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Відповідач у встановленому законом порядку не відмовився від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відповідачем надано не було.
Разом з тим, відповідач не сплатив вказані послуги належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість, яка відповідно до довідки позивача за період з червня 2021 року по жовтень 2021 року становить 2087 грн.
Отже, відповідач як споживач вказаних послуг має обов'язок оплатити позивачу їх вартість. Суд відзначає, що власник паркомісця у багатоквартирному будинку повинен усвідомлювати, що набуття права власності на паркомісце покладає на нього обов'язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману додаткову послугу.
Таким чином, позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 2087 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 102,26 грн. та 3% річних в розмірі 25,56 грн., нарахованих на суму заборгованості, суд відзначає наступне.
На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання та Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за період з 01.05.2021 по 31.10.2021 у розмірі 2087 грн., а також нараховані на цю суму заборгованості за період з 01.06.2021 по 31.10.2021 3% річних та інфляційні втрати, які за розрахунком суду становлять 25,56 грн. та 102,26 грн, відповідно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» заборгованість за спожиті послуги з утримання підземної автостоянки за період з 01.05.2021 по 31.10.2021 року у розмірі 2087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних від простроченої суми за період 01.06.2021 по 31.10.2021 у розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 102 (сто дві) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юлії Здановської, 58-А, код ЄДРПОУ 30303467.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення складене 07.11.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова