Справа № 752/29516/21
Провадження № 1-кс/752/2253/24
12 квітня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №42021100000000663 від 26.10.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №42021100000000663 від 26.10.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав викладених у ньому.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Правилами статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За правилами п.3 ч.3 ст. 184 КПК України до клопотання про застосування запобіжного заходу додається підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Зазначене клопотання підлягає розгляду за відсутності підозрюваного, в порядку ч.6 ст. 193 КПК України.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що стороною обвинувачення залучено захисника підозрюваного, а також підтвердження того, що захиснику надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу відповідно.
Будучи присутнім у судовому засіданні прокурор просив розглянути клопотання за відсутності захисника підозрюваної.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення процесуальних прав підозрюваного, гарантованих чинним КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 22, 184, 193, 309 КПК України,-
постановив:
відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №42021100000000663 від 26.10.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1