31 жовтня 2024 року
м. Київ
Справа № 357/14099/23
Провадження № 61-8469св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - ознайомився з матеріалами справи
за позовом ОСОБА_1 (далі - батько) до ОСОБА_2 (далі - мати) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Таїровської селищної ради, Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради - про визначення місця проживання дитини,
за позовом батька до матері, Служби у справах дітей Таїровської селищної ради, Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення про визначення місця проживання дитини та
за зустрічним позовом матері до батька за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Таїровської селищної ради, Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради - про визначення місця проживання дитини
за касаційною скаргою матері на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року і
1. У листопаді 2023 року батько звернувся до суду з позовом до матері про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - дитина, донька).
2. Крім того, у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/16675/23 за позовом батька до матері, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, Служби у справах дітей Таїровської селищної ради, Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення про визначення місця проживання дитини.
3. 6 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою справу № 357/16675/23 об'єднав зі справою № 357/14099/23.
4. У січні 2024 року мати подала до суду зустрічний позовпро визначення місця проживання дитини.
5. У лютому 2024 року мати подала заяву, у якій просила забезпечити її позов шляхом визначення часу на спілкування малолітньої дитини з матір'ю за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , щомісячно з 14.00 кожної першої п'ятниці до 18.00 години кожної першої неділі, та з 14.00 години кожної третьої п'ятниці до 18.00 години кожної третьої неділі без присутності батька, зобов'язавши його передавати дитину матері згідно з визначеним судом часом спілкування з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
6. 27 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою заяву про забезпечення позову задовольнив.
7. 22 травня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою ухвалу суду першої інстанції скасував й ухвалив у справі нове судове рішення про часткове задоволення заяви: визначив час спілкування дитини з матір'ю за місцем проживання дитини без присутності батька та у режимі відеозв'язку через засоби інтернет-зв'язку щосереди з 18:00 до 19:00 години за київським часом; у задоволенні решти вимог заяви відмовив.
8. 11 червня 2024 року мати сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
9. 9 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою матері.
10. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає відсутніми підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 401 ЦПК України. Тому з урахуванням категорії та складності справи призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
11. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
12. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 402 ЦПК України).
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами; у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись статтями 7, 33, 34, 260, 261, 272, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
призначити справу № 357/14099/23 до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко