06 листопада 2024 року
м. Київ
справа №240/29653/23
адміністративне провадження № К/990/39014/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюк А.Г., Мартинюк Н.М.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №240/29653/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку вказавши інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, оскільки скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги.
14 жовтня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №240/29653/23.
Верховний Суд ухвалою від 24 жовтня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу військової частини залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви та документа про сплату судового збору.
Також, роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
31 жовтня та 05 листопада 2024 року на виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано заяву про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що військова частина знаходиться в зоні виконання бойових завдань та відповідного рішення суду не отримувало у встановлено порядку, а лише у жовтні 2024 року з Єдиного реєстру судових рішень ознайомились із ухвалою суду апеляційної інстанції. На переконання скаржника, вказані обставини є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.
Так, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року надавалась оцінка щодо поважності аналогічних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень..
В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків. Слід зазначити, що відповідач як сторона у справі зобов'язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 .
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №240/29653/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко
Судді: А.Г. Загороднюк
Н.М. Мартинюк