06 листопада 2024 року
м. Київ
справа №520/6773/22
адміністративне провадження №К/990/39907/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №520/6773/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача ГУНП в Харківській області від 15.07.2022 року № 367 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області», а саме застосування до нього - старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 22.07.2022 року №335 о/с про його звільнення;
- поновити його на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області майора поліції з 22.07.2022 року;
- стягнути з ГУНП в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.07.2022 року до дати поновлення на роботі з урахуванням середньоденного заробітку перед звільненням.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року змінено з підстав та мотивів його прийняття.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №520/6773/22 повернуто скаржнику.
21 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся із касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №520/6773/22. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №520/6773/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №520/6773/22.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко
Судді: Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк