06 листопада 2024 року
м. Київ
справа №560/1015/24
адміністративне провадження №К/990/37673/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Білак М.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 24 серпня 2018 року по 20 грудня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;
- зобов'язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 24 серпня 2018 року по 20 грудня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 серпня 2018 року по 23 лютого 2019 року включно. Стягнуто з 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 серпня 2018 року по 23 лютого 2019 року включно в розмірі 22885 грн 98 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
25 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду заяву, до якої додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Отже, скаржник виконав вимогу ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.
Так, предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, представник позивача зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 360/380/23, щодо застосування статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції до та після 19 линпя 2022 року.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Хмельницьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.
Проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки сама по собі незгода скаржника з ухваленими судовими рішеннями не свідчить безумовно про винятковість цієї прави для позивача.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України в розрізі застосування статті 117 КЗпП України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати справу №560/1015/24 із Хмельницького окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді М.Б. Білак
О.Р. Радишевська