06 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 466/6480/24 пров. № А/857/22632/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар Іван Остапович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2024 року (прийняту в м. Львові суддею Єзерським Р. Б.; дата складення ухвали в повному обсязі не вказана) про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 466/6480/24 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар Іван Остапович, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
14 червня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар І. О., звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00020077 від 29 травня 2024 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар І. О., до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар І. О., який вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Тому просив скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дійсно в судове засідання 19 серпня 2024 року позивач та його представник не з'явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені не були та жодні повістки про виклик до суду їм не вручалися.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. Тому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Звертає увагу суду на те, що представник позивача Качмар І. О. має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», відповідно копії повісток та технологічних документів по призначення судових засідань надійшли до його електронного кабінету. Вважає, що необхідно враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», за якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Зважаючи на неприбуття позивача та його представника в судове засідання повторно, неповідомлення їх про причини неприбуття до суду, неподання заяви про розгляд справи за їх відсутності та неможливість розгляду справи у зв'язку з неявкою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, повторно не прибув в судове засідання, не повідомивши про причини неявки та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.
Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права і є помилковими виходячи з наступного.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи встановлені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частин п'ятої, восьмої та дев'ятої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Вказана процесуальна норма кореспондує із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Частиною п'ятою статті 243 КАС України визначено перелік ухвал, які викладаються окремим документом.
Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
А частиною сьомою вказаної статті встановлено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
Згідно зі статтею 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог статті 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.
У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема: ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Частинами першою та третьою статті 223 КАС України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
Як видно з матеріалів справи, 05 серпня 2024 року секретарем судового засідання складена та підписана довідка про те, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим судове засідання у справі перенесено на 19 серпня 2024 року на 12:15.
Аналізуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі неприбуття в судове засідання позивача, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд повинен відкласти розгляд справи і встановити дату й час нового судового засідання, про що повинен постановити ухвалу.
Вказана ухвала повинна бути занесена до протоколу судового засідання, а, у випадку, коли фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється й протокол судового засідання не ведеться, така ухвала повинна бути викладена окремим документом.
Іншого способу викладення рішення суду з вирішення процесуального питання КАС України не передбачено, тому фіксування судових засідань довідками, підписаними секретарем судового засідання, є неприпустимим.
Складення такої довідки, на переконання колегії суддів, є можливим лише за неможливості проведення судового засідання (наприклад, через хворобу судді тощо).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не означає непроведення судового засідання; судове засідання проводиться, однак його фіксування технічними засобами не здійснюється.
Проте, ухвала суду від 05 серпня 2024 року про відкладення розгляду справи і встановлення дати й часу нового судового засідання відсутня; відкладення справи не здійснювалося, невідомо - ким і коли призначалося наступне судове засідання, при тому, що в довідці навіть не зазначено склад суду.
Довідка секретаря судового засідання не є належним доказом проведення судового засідань (при тому, що про проведення такого засідання у довідці нічого не зазначено), тому немає підстав говорити про неявку позивача в судове засідання 05 серпня 2024 року.
Також у матеріалах справи відсутні належні докази про повідомлення позивача про судове засідання, яке повинне було відбутися 05 серпня 2024 року.
У матеріалах справи є супровідний лист від 22 липня 2024 року, у якому вказано, що справу призначено до розгляду на 05 серпня 2024 року 0 11:50, проте відсутні дані про те, що вказаний супровідний лист був надісланий позивачу (його представнику), а тому немає підстав вважати неявку позивача (його представника) в це судове засідання неповажною.
Також, Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року в справі № 826/10538/17, комплексно аналізуючи приписи статей 205, 240 КАС України, дійшов висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а так само не містить думки представника відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Вказані висновки Верховного Суду в повній мірі узгоджуються зі спірними правовідносинами в справі, що розглядається, а відтак колегія суддів апеляційного суду бере їх до уваги як належні.
З приводу повідомлення позивача (його представника) в судове засідання на 19 серпня 2024 року на 12:15 у матеріалах справи є довідка про доставку SMS-повідомлення від 05.08.2024 позивачу.
Частиною першою статті 129 КАС України визначено, що за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Проте, в матеріалах справи відсутня згода позивача (письмова заява відповідно до частини першої статті 129 КАС України) про такий спосіб одержання судових повідомлень.
Також у справі відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення позивачу (його представнику) повістки про виклик у судове засідання відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 124 КАС України.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.
Як видно із позовної заяви, позивач ОСОБА_1 діє через представника - адвоката Качмара І. О., при цьому останній має зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС.
Проте докази про надсилання представнику позивачу повістки до його електронного кабінету в справі відсутні.
Натомість, у справі є лише довідка про доставку SMS-повідомлення позивачу.
За таких обставин суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивач повторно не з'явився в судові засідання без поважних причин та дійшла переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, встановлених пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України.
Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з'ясування судом обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Качмар Іван Остапович, задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 466/6480/24 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повне судове рішення складено 06.11.24