Справа № 523/18094/23
Провадження №2-др/523/52/24
"06" листопада 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
за участю секретаря - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 міста Одеси, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сєдової Людмили Павлівни про стягнення судових витрат на правничу допомогу, по цивільній справі № 523/18094/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу, визнання прав власності,
В провадженні Суворовського районного суду м.Одеси з 12.10.2023 року перебувала позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу, визнання права власності.
14.05.2024 року позивачем було надано до суду заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 15.05.2024 р. позовну заяву у вищевказаній справі було залишено без розгляду, на підставі п.5 ч. 1 ст.257 ЦПК України.
23.05.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сєдова Л.П. подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, якою просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. В обгрунтування заяви зазначено, що дії позивача при подачі позовної заяви до суду були необгрунтованими.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Подала через канцелярію суду письмові заперечення, в яких зазначила що заява представника відповідача є необгрутованою, поданою з порушенням встановленого процесуального порядку, і тому не підлягає задоволенню. Представник відповідача не надає жодного доказу необгрунтованих дій позивача, а також не посилається на конкретні обставини, які би свідчили, що позивач діяв недобросовісно. Також заявник не навів обставин, та не надав доказів, на підтвердження ущемлення прав відповідача поданим позовом, які його протиправні дії були вчинені позивачем, яка ступінь їх умисності та вини позивача. Крім того, заява про стягнення витрат на правову допомогу подана: із порушенням строку; не надано обов'язкового документа - детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; не надано розрахунку гонорару на суму 20 000 грн., та обгрунтування зменшення суми заявленого орієнтованого розрахунку гонорару; надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №03 від 20.05.2024 року з відтиском печатки Адвокатського об'єднання, однак не надані підтверджуючі документи що адвокат Сєдова Л.П. є членом такого адвокатського об'єднання.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подала до суду заяву про розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу за її відстуності.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подану заяву, заперечення до неї, надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані 3 витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв'язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України).
Так ч.5 ст. 142 ЦПК України наголошує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
За змістом ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи ї представником процесуальними правами, або якщо спр виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відтак, в порядку визначеному ч.5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов'язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обгрунтованості позову.
Позивач, скориставшись своїм правом захисту інтересів звернувся до суду з відповідним позовом, у зв'язку з чим було проведено підготовче судове засідання і до розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦІК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необгрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Відповідно до частини першої ст. 81 ЦІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Разом з тим, стороною відповідача в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не зазначено та не доведено, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи, та в чому вони виражені. З системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст.142, ч. 9 ст.141 ЦПК України виходить, що необгрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.
Таким чином, закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду не підтверджує відсутність спору позивача з відповідачем, відсутність предмета спору чи зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не с безумовною підставою компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судом встановлено, що стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б дали змогу зробити висновок про необгрунтованість дій позивача по справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч.5 ст. 142 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає собою підстави для задоволення вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України не підлягає задоволенню та відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі згідно ст. 270 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ч.ч.3,8 ст. 141, ст.ст. 142, 259, 260 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сєдової Людмили Павлівни про стягнення судових витрат на правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 06.11.2024 року.
Суддя: К.О. Далеко