Ухвала від 06.11.2024 по справі 522/18401/24

Справа № 522/18401/24

Провадження № 2-а/522/279/24

УХВАЛА

06 листопада 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеська область Карпухіної Лілії Володимирівни, третя особа Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеська область Карпухіної Лілії Володимирівни, третя особа Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:

Визнати протиправними дії державного реєстратора на нерухоме майно ОСОБА_2 , щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12.09.2024.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 :

- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку квартири загальною площею 48,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек у зв'язку із укладенням Договором іпотеки укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поведьонковою І.І. 05.07.2007 за реєстр. № 1383, реєстраційний номер обтяження 8558007;

- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону на нерухоме майно, а саме на квартиру загальною площею 48,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстровано в Державному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна у зв'язку з укладанням Договору іпотеки між Публічним акціонерним товариством «державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поведьонковою І.І. 05.07.2007 за реєстр. № 201, реєстраційний номер обтяження 5253638.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

У позовній заяві позивачка зазначає, що даний позов був поданий до Одеського окружного адміністративного суду, проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Також, посилаючись на положення ч.10 ст. 175 ЦПК України позивачкою подано заяву відповідно до якої підтверджує, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно вимог, передбачених в ст.ст. 3, 174, 175-177, 184-187 ЦПК України, учасники справи, яка розглядається судом у порядку цивільного судочинства викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Позивачка, звертаючись до суду з даним з позовом аргументувала свої вимоги на основі відповідних норм КАС України, а не нормами ЦПК України. При цьому, для розгляду справи у встановленій цивільній юрисдикції, положення та аргументація вимог, викладених у позовній заяві позивача потребує ґрунтовного редагування згідно чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства, з посиланням на відповідні норми Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України. Суд зауважує, що виклад обставин та обґрунтування позивачем є вкрай важливим для вирішення характеру спірних правовідносин та питання відмежування цивільно-правового спору від публічно-правового спору в розумінні КАС України.

У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм ЦПК України і пропонується визначитися із заявленими вимогами та викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в оновленій позовній заяві з дотриманням вимог ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно з п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.

Також, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачкою в позовній заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Окрім того, за ч.4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

Позивачка надала суду заяву в якій просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона є дитиною війни, що підтверджується посвідченням від 15.03.1995 та довідкою № 224 від 17.008.2016, яка дає їй право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У свою чергу пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до частини першої статті 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Крім того, суд враховує, що статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни надаються такі пільги:

- право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;

- використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

- першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва;

- право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- діти війни, які є особами з інвалідністю, мають право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров'я (госпіталях). Госпіталізація проводиться при відповідних показаннях та наявності вільних місць.

З огляду на наведене, позивачка не відноситься до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору. Більше того, позивачка жодним чином не обґрунтувала свої переконання щодо підстав для звільнення її від сплати судового збору у цій справі.

Відтак підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору як дитини війни відсутні.

Водночас інших доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачкою за двома позовними вимогами мало бути сплачено судовий збір на загальну суму 2422,40 гривень (1211,20 х 2).

Отже, для усунення вказаного недоліку позивачціслід сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеська область Карпухіної Лілії Володимирівни, третя особа Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Юлія КОВТУН

Попередній документ
122848260
Наступний документ
122848262
Інформація про рішення:
№ рішення: 122848261
№ справи: 522/18401/24
Дата рішення: 06.11.2024
Дата публікації: 08.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (27.01.2025)
Дата надходження: 21.10.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії