Справа № 522/13088/24
Провадження №2а/522/197/24
06 листопада 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: визнати протиправною та скасувати винесену виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 - постанову по справі про адміністративне правопорушення № С/12173 від 29 липня 2024 року, відповідно до якої на нього згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після оновлення своїх облікових даних за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» та отримання в електронному вигляді військо-облікового документа, 29 липня 2024 року він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою надання копій підтверджуючих цю інформацію документів, а також копій медичних висновків, які свідчать про наявність у нього онкологічного захворювання. Представником ІНФОРМАЦІЯ_3 , його було повідомлено про те, що він не провів заміну виданої замість військового квитка обліково-послужної картки на військовий квиток тому вважається, що у нього відсутній військово-обліковий документ. Він пояснював, що у 2006 та 2016 роках звертався до військового комісаріату та йому було повідомлено що зайвих бланків військових квитків у них немає, а оскільки він не є придатним до військової служби та в нього є онкологічне захворювання, то буде достатнім наявність у нього вже наявної, виданої замість військового квитка обліково-послужної картки. Зазначив, що працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 надав йому, роздрукований у його присутності, для ознайомлення повністю заповнений протокол №С/12172 від 29.07.2024 про адміністративне правопорушення та одночасно постанову № С/12173 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП від 29.07.2024. На час ознайомлення із протоколом та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності він не знав, що надана ним роздруківка за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» є військово-обліковим документом встановленого Державою зразка, а самі посадові особи не звернули на це уваги та не пересвідчились у наявності у нього військово-облікового документа в електронному вигляді. Вважає дії посадових осіб відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП протиправними, а дані, що були занесені у протокол та постанову такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. ІНФОРМАЦІЯ_4 була надана, видана замість військового квитка обліково-послужна картка, роздрукований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» сформований системою 25.07.2024 військово-обліковий документ, паспорт громадянина України. Зазначив, що свій обов'язок по прибуттю до військового комісаріату для постановки на військовий облік призовників та військовозобов'язаних він виконав вчасно та в повному обсязі, про що свідчить як видана на його ім'я замість військового квитка обліково-послужна картка, так і данні Військово-облікового документа, сформованого та роздрукованого за допомогою мобільного застосунку «Резерві+», в графі «Категорія обліку» якого зазначено «Військовозобов'язаний». З метою прийняття об'єктивного та законного рішення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 був зобов'язаний, під час розгляду справи, пересвідчитися про наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформованого (виданого) 25.07.2024 року на його ім'я військово-облікового документа. Що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП виключає застосування до нього положення цієї статті. Також зазначив, що при роздруківці протоколу про адміністративне правопорушення, в якому він розписався із доданням пояснень, йому не були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копію постанови по справі про адміністративне правопорушення № С/12173 від 29.07.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала суду від 12.08.2024 була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 12.08.2024 22:05:31.
Станом на 06.11.2024 відзив на позов до суду не надійшов, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 29 липня 2024 року старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол № с/12172 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення: 29 липня 2024 року о 15 год.30 хв. під час проведення мобілізації, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ, разом з документом, що посвідчує особу.
В протоколі зазначено, що до протоколу додається: копія паспорта громадянина України, копія картки платника податків, копія обліково-послужної карти (а.с. 9 - 10).
29 липня 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № с/12173 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови солдат запасу ОСОБА_1 в умовах проведення мобілізації, під час перевірки документів у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 годині 00 хвилин 29 липня 2024 року в порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку № 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ. Пояснень чи документів щодо поважності причин відсутності військово-облікових документів не надав (а.с. 11).
Відповідальність за ч.3 ст. 210 КУпАП передбачена у разі порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
У примітці до даної статті визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Норма вказаної статті є бланкетною нормою, у диспозиції якої не встановлено певних правил поведінки і при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок).
Відповідно до другого абзацу підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 «Правила
військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає:
механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 25 Порядку громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі Порядок № 559).
Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).
Частиною 6 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Приписами частин 8, 8-1, 8-2 та 9 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11-13, 17 пункту 8 цього Порядку.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.
Формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Як слідує з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа.
Проте, на час винесення оскаржуваної постанови, а саме 29.07.2024, у позивача був наявний сформований 25.07.2024 в електронній формі, з використанням мобільного додатка Порталу Дія військово-обліковий документ, що підтверджується роздруківкою з мобільного застосунку «Резерв+» (а.с. 14).
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з мобільного застосунку «Резерв+» слідує, що вказаний документ сформовано 25.07.2024 року та містить передбачені положеннями частини 8 Порядку №559 реквізити, зокрема прізвище, ім'я та по батькові особи, дату народження, номер РНОКПП, окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про військовий облік (категорія обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).
Як стверджує позивач, ним представнику ІНФОРМАЦІЯ_5 було надано видану на його ім'я замість військового квитка обліково-послужну картку, сформований та роздрукований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» військово-обліковий документ, в графі «Категорія обліку» якого зазначено «Військовозобов'язаний», а також паспорт громадянина України.
Проте, з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що роздрукований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» військово-обліковий документ щодо відповідності зазначеним у ньому даним наявним у відповідних базах обліку не перевірявся. Не містять такі дані і у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд враховує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки на момент складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови 29.07.2024, електронний військово-обліковий документ, який має таку саме юридичну силу як і паперовий, міг бути перевірений співробітниками відповідача.
При цьому, будь-яких доказів на спростування адміністративного позову відповідачем не надано.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210 КУпАП.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № с/12173 від 29.07.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 № с/12173 від 29.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН