Справа № 522/22794/23
Провадження № 2/522/1321/24
16 жовтня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
представника позивачки - адвоката Поліщука А.О.
представника відповідачки - адвоката Савицької О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 201792,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка - ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , яка згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить відповідачці - ОСОБА_2 24 листопада 2022 року позивачкою було виявлено затоплення належної їй квартири. Згідно Акту огляду квартири від 25.11.2022, внаслідок затоплення квартири було пошкоджено стелю та стіну в коридорі, декоративні багети; в спальні пошкоджено стіни та ламінат; в залі ламінат, стіну та декоративні багети. Відповідачку запрошували для огляду квартири та складання акту за телефоном, однак вона відмовилась прийняти участь. Комісією встановлено, що причиною затоплення квартири став порив шлангу водопостачання мийки розташованої у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , тобто квартири належної відповідачці. Загальна сума спричинених збитків, згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи становить 201792,00 гривні. Експертом встановлено, що причиною затікання є залиття із мережі водопостачання з вищерозташованої квартири, розташованої безпосередньо над квартирою АДРЕСА_4 , тобто підтверджено обставини встановлені комісією ЖК «Гольфстрім» в акті від 25.11.2022. Позивачка вважає, що внаслідок несвоєчасного усунення несправностей - шлангу водопостачання мийки розташованої у ванній кімнаті квартири відповідачки позивачу було спричинено збитки, які виразились у зіпсуванні належного їй майна (ремонту квартири), загальна сума яких становить 201792,00 гривні. З метою досудового врегулювання спору позивачкою було направлено відповідачці претензію з пропозицією відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Згідно відповіді на претензію від 18.07.2023 відповідачка своєї вини не визнала. Також, позивачка просить стягнути з відповідачки моральну шкоду, яка виразилась в тому, що внаслідок залиття належної їй квартири, зазнала душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, відмовою усунення спричинених збитків, неможливістю користуватися своєю власністю внаслідок пошкодження ремонту та сирості у квартирі. Емоційне напруження, психологічний дискомфорт і моральні переживання, значно погіршили звичний спосіб життя позивачки, призвели до порушення душевної рівноваги.У зв'язку з чим достатньою сумою відшкодування моральної шкоди, на думку позивачки є20000,00 грн. Також, позивачка просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 39).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 64).
02 серпня 2024 року від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Савицької О.М. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому висловила свою позицію щодо підстав для відмови у задоволенні позову, долучивши докази направлення відзиву іншому учаснику цивільного процесу.
У судовому засіданні представник відповідачки адвокат Савицька О.М. просила поновити відповідачці ОСОБА_2 процесуальний строк для подання відзиву на позов, вказуючи на те, що відповідачка не отримувала позовну заяву з додатками, а з матеріалами справи адвокат Савицька О.М. ознайомилась лише 30.07.2024.
Представник позивачки адвокат Поліщук А.О. у судовому засіданні заперечував щодо прийняття відзиву на позов.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Савицької О.М. про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов задоволено.
Поновлено відповідачці ОСОБА_2 процесуальний строк для подання відзиву на позов. Прийнято відзив на позовну заяву, який подано до суду представником відповідачки - адвокатом Савицькою О.М. 02 серпня 2024 року. Позивачці надано строк для надання відповіді на відзив (а.с. 84 - 86).
У відзиві на позовну заяву представник відповідачки - адвокат Савицька О.М. зокрема зазначила, що проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечує з наступних підстав.
Позивачкою не доведено завдання шкоди її майну відповідачкою та не доведено обсяг і розмір цієї шкоди. До позову додано Акт огляду квартири в ЖК «Гольфстрім» за адресою: АДРЕСА_5 від 25 листопада 2022 року, згідно з яким комісія, у присутності власника кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_1 оглянули квартиру АДРЕСА_6 . Даний акт складено та підписано членами комісії керуючим ЖК «Гольфстрім», інженером ТОВ «Фірма «Наш дом», різноробочим ТОВ «Фірма «Наш дом», власником кв.40 ОСОБА_1 . Відомості про здійснення фотофіксації в акті не зазначено. Відповідачка вказані у акті наявність та обсяг пошкоджень заперечує, оскільки у належній їй квартирі, яка також мала зазнати шкоди в результаті залиття, жодні пошкодження відсутні. Відомості про проведення огляду її квартири в акті не зазначено, тому причини затікання в кв. АДРЕСА_4 встановлені комісією безпідставно. Зазначений акт складений лише зацікавленими особами без участі відповідачки ОСОБА_2 , тому, на думку представника відповідачки, є неналежним доказом. Також вказує, що Акт не містить інформацію про присутність відповідачки під час проведення обстеження 25.11.2022 та ознайомлення відповідачки з актом обстеження. Отже, при обстеженні квартири АДРЕСА_1 та складанні акту власниця квартири АДРЕСА_7 не була присутня, акт складений за її відсутності. Також, позивачкою не надані докази, що на обстеження квартири запрошувалась власниця квартири АДРЕСА_7 . Відповідачка стверджує, що таке запрошення не отримувала. Вважає, що вказаний акт складено з порушенням та не у відповідності із п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та додатку 4 до цих Правил, а тому не може бути належним та допустимим доказом. Крім того вважає, що підлягає відхиленню наданий позивачем висновок експерта № 18/22 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2023 щодо розміру матеріального збитку (шкоди), що виник внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 в розмірі 201 792,00 гривень, оскільки такий складений на підставі акту від 25.11.2022, який за вищенаведеного обґрунтування є неналежним доказом. До проведення експертом обстеження, за результатами якого складено висновок судової експертизи, відповідачка викликана не була, участі в ньому не приймала. Відповідачка наявність та обсяг пошкоджень заперечує. Також, для визначення розміру матеріальної шкоди, експерт керувався звітом про науково-дослідну роботу по темі: «Створення методики з визначення причин затоплення з урахуванням нових технологій і визначення матеріального збитку за його результатами» затвердженим Міністерством юстиції України, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, та при виконанні розрахунків виходив з того, що будь-які будівельні роботи проводяться підрядною організацією, яка повинна мати відповідну Державну ліцензію. Це означає залучення обов'язкових нарахувань, які відносяться до діяльності підрядної організації та відповідні відрахування в Державний бюджет. Зазначений звіт про науково-дослідну роботу не є нормативним актом, тому не може бути підставою висновків експертизи. Висновок про те, що роботи, які зазначені в Локальному кошторисі мають проводитися підрядною організацією, яка повинна мати відповідну Державну ліцензію, спростовуються положеннями закону. Вказані в локальному кошторисі роботи не підлягають ліцензуванню та не мають проводитися підрядною організацією, яка повинна мати відповідну Державну ліцензію. Відповідно, суму локального кошторису безпідставно завищено експертом на суму обов'язкових нарахувань, які відносяться до діяльності підрядної організації та відповідні відрахування в Державний бюджет. Всього суму нарахованого експертом розміру матеріального збитку (шкоди), на думку сторони відповідачки, завищено на 81072,00 грн. За вищенаведеного, висновок експерта вважає неналежним доказом та підлягає відхиленню судом. Крім того зазначає, що позивачкою не надано до позову доказів фізичного болю та/або душевних страждань, розрахунку заявленої на відшкодування моральної шкоди суми. Відповідачка вважає, що позивачка не надала належних та допустимих доказів вини відповідачки та завдання майнової шкоди позивачці. Тому вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. задоволенню також не підлягає (а.с. 76 - 79).
19 серпня 2024 року від представника позивачки - адвоката Поліщука А.О., із дотриманням встановленого судом строку, надійшла відповідь на відзив відповідача від 10.08.2024. До відповіді на відзив долучено докази його направлення іншій стороні цивільного процесу.
Представник позивачки - адвокат Поліщук А.О. у відповіді на відзив зазначив,що не погоджується з його змістом, вважає твердження відповідача необґрунтованими. Щодо доводів про порушення п.3.9 Інструкції та відсутності під час проведення експертного дослідження відповідачки зазначив, що її присутність в даному випадку не вимагається Інструкцією, оскільки огляд проводився на замовлення позивача та в приміщенні, яке належить позивачу на праві власності. З приводу тверджень відповідача про те, що Акт огляду квартири в ЖК «Гольфстрім» за адресою: АДРЕСА_5 від 25 листопада 2022 року є неналежним доказом зазначив, що вказаний документ складений в повній відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76. Відповідачку по справі запрошували до проведення обстеження, проте вона відмовилася від прийняття участі під час обстеження. Представниками ЖК «Гольфстрім» проводилося обстеження квартири АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено, що причиною затоплення став прорив шлангу водопостачання до мийки розташованої у ванній кімнаті цієї квартири, що і було зазначено причиною залиття в Акті огляду квартири в ЖК «Гольфстрім» за адресою: АДРЕСА_5 від 25 листопада 2022 року. Обов'язок з утримання санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що розміщені у квартирі) у належному стані покладено саме на власника квартири. Щодо розміру заявленої моральної шкоди вважає, що заявлена сума спричиненої позивачу моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн є справедливою та співмірною, з тими моральними стражданнями які пережив та продовжує переживати позивач внаслідок пошкодження його майна (а.с. 88 - 93).
16 серпня 2024 року до суду надійшли заперечення представника відповідачки - адвоката Савицької О.М., згідно яких вважає що доводи, наведені у відповіді на відзив, є безпідставними, не спростовують викладені у відзиві обґрунтування, тому у задоволенні позову належить відмовити. Наполягала, що позивачкою не доведено завдання шкоди її майну саме відповідачкою (причинний зв'язок) та не доведено обсяг і розмір цієї шкоди (а.с. 98).
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Поліщук А.О. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачки - адвокат Савицька О.М. у судовому засіданні позов не визнала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Поліщука А.О., представника відповідачки - адвоката Савицької О.М., оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_8 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №264197564 від 02.07.2021 (а.с. 27).
Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_9 , що підтверджується інформаційною довідкою №321007542 від 24.01.2023 (а.с. 26) та підтверджено представником відповідачки - адвокатом Савицькою О.М. в судовому засіданні.
Квартира відповідачки, знаходиться безпосередньо над квартирою позивачки, поверхом вище.
24 листопада 2022 року позивачкою ОСОБА_1 було виявлено затоплення належної їй квартири.
Згідно п. 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Мін'юсті 25.08.2005 за № 927/11207, у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено тощо.
Згідно Акту огляду квартири від 25.11.2022, складеного комісією у складі керуючого ЖК «Гольфстрім» Родіонова А.О., інженера ТОВ «Фірма «Наш Дом» ОСОБА_3 , різноробочого ТОВ «Фірма «Наш Дом» ОСОБА_4 , у присутності власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , в результаті огляду в квартирі АДРЕСА_6 виявлено:
Коридор:
1.Затікання в дальньому кутку ригеля, що примикає до стіни з дверима, по всій висоті ригеля (0,4 м.п.).
2.Теча на тиловій стіні з-під багету (з-під підвісної стелі до підлоги) шириною близько 35 см з намоканням і відшаруванням країв шпалер під багетами (шириною близько 35 см).
3.Теча на лівій стіні з-під багету (з-під підвісної стелі до підлоги) шириною близько 60 см з намоканням і відшаруванням країв шпалер під багетами (розміром близько 0,8*0,1м).
4.Теча на правій стіні (що примикає до с/в) з-під багету (з-під підвісної стелі до підлоги) по всій ширині стіни (шириною близько 2м).
5.Утворення калюжі на поверхні підлоги з керамічної плитки з намоканням лівої стіни відразу за дверним прорізом с/в (шириною близько 0,5 м та висотою 0,15 м).
6.Теча з-під багету в кутку стіни з дверима в зал і стіни з дверима в кухню (висотою близько 0,6м).
Спальня:
1.Намокання багета на тиловій стіні над дверним прорізом (стик двох багетів).
2.Теча по всій ширині стіни з-під багету за шафою купе з витіканням на поверхню підлоги з ламінату, що призвели до розбухання нижніх кромок стінок шафи в кутах (по 15 см кожен).
3.Теча лівою стіною, від стелі до підлоги, у районі підвішеного на кронштейн телевізора (шириною близько 0,3 м).
4.Теча правою стіною, від стелі до підлоги, у двох місцях по краях ліжка (шириною близько 0,3 м кожна).
5.Теча по фронтальній стіні: над віконним прорізом, по всій ширині верхнього укосу вікна, з наступною течією на підвіконня та підлогу. Утворення калюжі на поверхні підлоги з ламінату від стіни до протилежного боку ліжка (на відстані близько 1,5 м від стіни).
Зал:
1.Теча з-під багету до підлоги по всьому контуру кімнати на всіх стінах.
2.Утворення калюж на ламінованому покритті підлоги: під диваном (близько 2 м від стіни), під тумбою з телевізором (по всій ширині близько 1,2 м від стіни).
Кухня:
1.Теча з-під багету на кухонну поверхню біля плити.
Причина затікання: прорив шланга водопостачання до мийки, розташованої у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_10 , розташованої безпосередньо над квартирою АДРЕСА_4 .
Сліди від затікання в квартирі АДРЕСА_4 виявлено 24 листопада 2022 року (а.с. 6 - 7).
На замовлення позивачки, судовим експертом ОСОБА_5 (свідоцтво №1173 від 31.10.2007) було складено висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи за заявою гр. ОСОБА_1 для подання до Приморського районного суду м. Одеси №18/22 від 10.07.2023.
Згідно висновку експерта, технічний стан, наявність та характер пошкоджень оздоблювальних покриттів приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_8 вказує на залиття із мережі водопостачання з вищерозташованої квартири, розташованої безпосередньо над квартирою АДРЕСА_4 .
Розмір матеріального збитку (шкоди), що виник внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_8 складає 201792,0 грн (а.с. 8 - 24).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За статтею 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно зі ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Отже, власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, натомість обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві, покладається саме на відповідача. Разом з тим потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Як вже встановлено судом вище факт залиття квартири АДРЕСА_11 підтверджується Актом огляду квартири в ЖК «Гольфстрім» від 25.11.2022, згідно з яким причиною залиття є прорив шланга водопостачання до мийки, розташованої у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_10 , розташованої безпосередньо над квартирою АДРЕСА_4 .
Вказаний Акт огляду квартири містить інформацію про час, місце, характер, обсяги пошкоджень та причину їх заподіяння (прорив шлангу в квартирі, яка належить відповідачці).
Відсутність у акті відомостей про ознайомлення з ним мешканців квартири АДРЕСА_2 ,а також відомостей про огляд квартири АДРЕСА_7 не може свідчити про його недопустимість, як доказу по справі, акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події та встановлює причини такого залиття і винних осіб.
Доказів того, що залиття належної позивачці квартири, відбулося з вини інших осіб суду не надано. Будь-яких доказів на спростування зазначених у акті відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень відповідачка також не надала.
Оскільки зазначені у ньому дані відповідачкою не спростовані, суд вважає, що вказаний акт про є належним та допустимим доказом наявності вини відповідачки у залитті квартири АДРЕСА_11 .
При цьому суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 у справі №753/20314/15, згідно з якою не підписання акту відповідачами не впливає на його правильність, оскільки зворотного останніми не доведено. Відтак, якщо власник квартири, у якій сталася аварійна ситуація, що спричинила залиття, не підписав письмовий акт обстеження, це не призведе до втрати таким документом юридичної сили, а отже й доказового значення для справи.
Згідно висновку судового експерта судової будівельно-технічної експертизивартість матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок залиття квартири, становить 201792,00 грн.
Надаючи оцінку вказаному висновку суд приходить до переконання, що він є повним і обґрунтованим, виконаний за результатами вивчення експертом як технічної документації на квартиру та акту про залиття, так і особистого огляду наявних пошкоджень у квартирі, де сталося залиття.
Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що експертом не було здійснено виклику іншої сторони при проведенні експертизи, оскільки відповідно до п. 3.9. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, виклик учасників процесу або інших осіб під час огляду об'єкта за його місцезнаходженням здійснюється в разі потреби.
Також не погоджуючись з розміром матеріального збитку (шкоди) визначеного експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2023 № 18/22 відповідачем, на спростування зазначених обставин, жодних належних та допустимих доказів не надано.
Відповідачка не була позбавлена можливості особисто звернутися до експертної установи для проведення експертизи щодо встановлення причини залиття, вартості заподіяної шкоди та надати відповідний висновок суду та/або звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи.
У відповідності до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, встановивши, що матеріалами справи доведено завдану шкоду, протиправність дій відповідачки як власника квартири, з якої сталося залиття, причинно-наслідковий зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 201792,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачка просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн., яка полягає в тому, що внаслідок залиття належної її квартири, вона зазнала душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки, відмовою усунення спричинених збитків, неможливістю користуватися своєю власністю внаслідок пошкодження ремонту та сирості у квартирі. Емоційне напруження, психологічний дискомфорт і моральні переживання, значно погіршили звичний спосіб життя позивачки, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль на відновлення, в тому числі пошкодженого майна.
Враховуючи характер порушення, глибину душевних страждань позивачки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити у сумі 5000 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 2217,93 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судовий збір у розмірі 2067,93 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 201792,00 (двісті одна тисяча сімсот дев'яносто дві) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2067,93 (дві тисячі шістдесят сім грн 93 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 06 листопада 2024 року.
Суддя Юлія КОВТУН