про залишення позовної заяви без руху
Справа № 505/4236/24
Провадження № 2-а/505/79/2024
05.11.2024 м. Подільськ
Суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 до Подільського районного управління поліції в Головного управління національної поліції в Одеській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до Подільського РУП ГУНП в Одеській області із вимогою про скасування постанови поліцейського СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській областіГонінуца Владислава Михайловича серії ББА № 257103 від 15.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Зазначену позовну заяву позивачем надіслано через систему «Електронний суд» 01.11.2024, до позовної заяви додано копію оскаржуваної постанови та копію платіжної інструкції про сплату судового збору. Відповідно до змісту позовної заяви, позивачем також зазначено у додатках «копія позовної заяви, копія постанови що оскаржується (з копією для відповідача), копія паспорту та ІПН».
Разом з тим, копія паспорта громадянина України (чи іншого документу, що засвідчує особу), а також копію довідку про присвоєння РНОКПП не надано.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024, головуючим суддею у справі визначеного суддю Дзюбинського А.О.
04.04.2024 до канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області позивачем надано два примірника позовної заяви, до яких долучено копію паспорта громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, видану Котовською об'єднаної ДПІ, та копію оскаржуваної постанови
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами суд вважає, що позивачем не в повній мірі дотримано вимоги статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач у позовній заяві не зазначив повне найменування позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви, надісланої через систему «Електронний суд», докази на підтвердження обставини, що ним 30.10.2024 за власної ініціативи у відділені Укрпошти отримано рекомендований лист з Подільського районного управління поліції, який згідно тверджень позивача працівниками пошти не був доставлений за адресою з 24.10.2024.
Суддя звертає увагу, що згідно вимог ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням факту відсутності пропуску строку звернення, що аргументовано отриманням поштового відправлення 30.10.2024.
Окрім того, позивач, у позовній заяві зазначає наступне: «15 жовтня 2024 року в 13 годин 55 хвилин до мого службового кабінету зайшло 2 представника поліції, які на підставі свідчень, як мені пояснили, відомих в місті людей Левицького і Майтали і наданого ними відео склали постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КупАП. З фактами викладеними в постанові я не погодився, тому від підписання та отримання на місці постанови відмовився.»
Дослідивши матеріали позовної заяви адміністратвиної справи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ББА № 257103 від 15.10.2024 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Копія оскаржуваної постанови не була вручена позивачу відразу після її винесення поліцейським, оскільки він відмовився її отримати, що підтверджує позивач у позовній заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 зазначив наступне: "...причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування".
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, з досліджених матеріалів справи очевидною є та обставина, що позивач 15.10.2024 був присутній під час розгляду працівниками поліції відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також те, що відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення та була надана можливість її отримати.
Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення мала би бути оскаржена у строк до 25.10.2024 включно.
Натомість, з даним позовом позивач звернувся до суду на 7 день після спливу строку на звернення до адміністративного суду.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, які б обумовили порушення строку для звернення до суду з даним позовом, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 1статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом звернення до суду із позовною заявою, яка відповідає вимогам статей 160,161КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.4ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- подачі до суду уточненої позовної заяви із зазначенням повного найменування позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;
- додавання до позовної заяви доказів на підтвердження обставини, що позивачем 30.10.2024 за власної ініціативи у відділені Укрпошти отримано рекомендований лист з Подільського районного управління поліції, який згідно тверджень позивача працівниками пошти не був доставлений за адресою з 24.10.2024.
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243, 286 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського районного управління поліції в Головного управління національної поліції в Одеській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати позивачу, роз'яснивши, що у разі якщо недоліки позовної заяви вказані судом, не будуть усунені у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися не поданою та повертається позивачеві.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Котовського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ