Справа № 753/12835/24
іменем України
про повернення заяви
"06" листопада 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання особи безвісно відсутньою, -
04.09.2024 року, на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11.07.2024 року, до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання особи безвісно відсутньою, які згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 року передані на розгляд судді Коваленко І.В.
06.09.2024 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху, заявнику встановлено триденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.
09.09.2024 року ухвала про залишення позову без руху від 06.09.2024 року направлялася заявнику ОСОБА_1 на вказану у заяві адресу, з відстеження поштового відправлення вбачається, що 08.10.2024 року «відправлення вручено: особисто». Крім того, ухвала про залишення заяви ОСОБА_1 без руху від 06.09.2024 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому заявник у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Таким чином, суд вважає, що заявник був повідомлений належним чином про залишення його позову без руху.
Станом на 06 листопада 2024 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції у разі направлення заявником на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв'язку - недоліки заявник не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
У вказаний в ухвалі строк заявник недоліки не усунув.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю заяву неподаною та такою, що необхідно повернути заявнику.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання особи безвісно відсутньою, - вважати неподаною і повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя: