Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 листопада 2024 року № 520/20212/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши заяву представника відповідача про виправлення описки у рішенні за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 300 годин несення служби в нічний час за період з 01 лютого 2017 р. по 01 березня 2019 р., компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (27 днів) за 2017, 2018 роки, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р. Зобов'язано Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення у вигляді доплати за 300 годин несення служби в нічний час за період з 01 лютого 2017 р. по 01 березня 2019 р., компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (27 днів) за 2017, 2018 роки, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017. В частині інших позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 залишено без змін.
Колегія суддів погодилась з судом першої інстанції, що в спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за відповідні періоди, з огляду на що слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2016-2017 роки (27 днів). Щодо посилання відповідача на те, що невикористаних днів щорічної відпустки - 27, проте не за 2017-2018 роки, як зазначено в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення, а за 2016-2017 роки, то колегія суддів зазначила, що судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення правильно визначено період, за який позивачу має бути нарахована та виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки (а.с. 96), і допущена судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення описка може бути виправлена Харківським окружним адміністративним судом у порядку, визначеному ст. 253 КАС України.
Представник відповідача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 15.10.2024 з заявою про виправлення описки у резолютивній частині рішення, оскільки судом допущено технічну помилку в періодах компенсації, що спричинило невідповідність висновку мотивувальної частини положенню резолютивної частини рішення.
У мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частинні визнання протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за відповідні періоди, з огляду на що слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2016-2017 роки (27 днів).
Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні суд усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, суд не має права змінювати зміст судового рішення
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 754/9688/16-а.
Разом з тим, невідповідність резолютивної частини рішення від 13.05.2024 у справі 520/20212/23 висновкам суду прописаних у мотивувальній частині, у своїй сукупності свідчать не про зміну змісту рішення суду, а про виправлення чітко виявленої описки, допущеної при написанні положень резолютивної частини такого рішення.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену у тексті рішення від 13.05.2024 у справі 520/20212/23, замінивши у другому та третьому абзацах резолютивної частини рішення положення "компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (27 днів) за 2017, 2018 роки" на "компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2016-2017 роки (27 днів)".
Керуючись статтями 248, 253, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника відповідача про виправлення описки - задовольнити.
Виправити описку, допущену у рішенні від 13.05.2024 у справі 520/20212/23, замінивши у другому та третьому абзацах резолютивної частини рішення положення "компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (27 днів) за 2017, 2018 роки" на "компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2016-2017 роки (27 днів)".
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Тітов О.М.