Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 листопада 2024 р. № 520/14725/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у відмові видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та телеграм Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 14.01.2022 №248/269 для здійснення перерахунку пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та в копії позивачу, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (підполковник - коефіцієнт 0,8 згідно з додатком 14 до Постанови №704; заступник начальника факультету - коефіцієнт 4,8 згідно з додатком 1 до Постанови №704) (Додаток №9 до позову) станом на 01.01.2020 і 01.01.2022, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704, наказу МОУ від 07.06.2018 №260, та телеграм Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 14.01.2022 №248/269 із зазначенням відомостей про розміри на 2020 рік: посадового окладу - 10090 грн. "48 тарифний розряд" (4,8х2102); оклад за військовим званням (підполковник) - 1680 грн. (08,х2102); надбавка за вислугу років - 5296,50 грн. (45% від посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірах 10090 грн. та 1680 грн. відповідно); надбавка за особливості проходження служби - 11093,23 грн. (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірах 10090 грн. та 1680 грн. та 5296,50 грн. відповідно); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 1009 грн. (10% від посадового окладу у розмірі 10090 грн.); премія - 3531,50 грн. (35% від посадового окладу у розмірі 10090 грн.) згідно телеграми МОУ від 14.01.2020 №248/291; разом розмір грошового забезпечення - 32700,23 грн. для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2020; на 2022 рік: посадового окладу - 11910 грн. "48 тарифний розряд" (4,8х2481); оклад за військовим званням (підполковник) - 1980 грн. (08,х2481); надбавка за вислугу років - 6250,50 грн. (45% від посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірах 11910 грн. та 1980 грн. відповідно); надбавка за особливості проходження служби - 13091,33 грн. (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірах 11910 грн. та 1980 грн. та 6250,50 грн. відповідно); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 1191 грн. (10% від посадового окладу у розмірі 11910 грн.); премія - 4168,50 грн. (35% від посадового окладу у розмірі 11910 грн.) згідно телеграми МОУ від 14.01.2022 №248/269; разом розмір грошового забезпечення - 38591,33 грн. для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 є протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та доставлена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 19.06.2024 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХII.
13.04.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) із заявою, в якій просив підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та копії на його електронну адресу довідки про розмір грошового забезпечення на його ім'я станом на 01.01.2020 та 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також:
- процентної надбавки за вислугу років 45% посадового окладу та окладу за військове звання;
- надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (телеграма МОУ від 14.01.2020 №248/291 та телеграма МОУ від 14.01.2022 №248/269);
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10% посадового окладу;
- премії 35% посадового окладу, (телеграма МОУ від 14.01.2020 №248/291 та телеграма МОУ від 14.01.2022 №248/269) для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-125839/6065/с від 13.05.2024 позивача було повідомлено про відсутність правових підстав для складання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 та 01.01.2022.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Приписами ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд наголошує на обставинах того, що зазначена норма ст.43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до приписів ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також, суд зазначає, що 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, з набранням чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з п. 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Водночас, суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за результатами апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено; визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб; у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.
Відтак, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції.
Однак, згідно пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Суд зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Конституційним Судом України неодноразово розглядались питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і було сформульовано правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Відповідно до змісту зазначених рішень Конституційним Судом України було вказано, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№23759/03 та №37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини "Серков проти України" (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Отже, враховуючи обставини того, що норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704, суд приходить до висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показнику ніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Відтак, з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
При цьому, суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин і до цих пір п. 4 постанови Кабінету Міністрів України викладений в редакції підпункту 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Однак, Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі 826/9052/18 було викладено висновки про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови №103.
Таким чином, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відтак, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
З урахуванням викладеного, починаючи з 29.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, 01.01.2023 у позивача знову виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування п. 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 дійшов наступного висновку: "... зазначення у пункті 4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІ1.
Однак, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили".
При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №294-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік не містить.
Між тим Закон України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2021, 2022 рік також не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01 січня 2020 року (набрання чинності Законом №294-ІХ) не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Підсумувавши, Верховний Суд дійшов висновку, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, при обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням не може братися такий показник як мінімальна заробітна плата (з урахуванням пункту 3 розділу II Закону №1774-VIII, проте незастосування при обчисленні посадового окладу мінімальної заробітної плати не може нівелювати право на визначення посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2022 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно 1 додатками 1, 12, 13, 14, а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 рік.
Суд зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762,00 грн.
Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" було встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2481 гривень.
Відтак, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та 2022 рік впливає на визначення розміру посадового окладу з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, тому наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт з 01.01.2020.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у відмові позивачу підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт за займаною (прирівняною) посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є протиправною та такою, що суперечить законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Отже, належним способом захисту порушених справ позивача буде зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт за займаною (прирівняною) посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020 та з 01.02.2022 відповідно.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2022 із зазначенням відомостей про розміри на 2020 рік: посадового окладу - 10090 грн. "48 тарифний розряд" (4,8х2102); окладу за військовим званням (підполковник) - 1680 грн. (08,х2102); надбавки за вислугу років - 5296,50 грн. (45% від посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірах 10090 грн. та 1680 грн. відповідно); надбавки за особливості проходження служби - 11093,23 грн. (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірах 10090 грн. та 1680 грн. та 5296,50 грн. відповідно); надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 1009 грн. (10% від посадового окладу у розмірі 10090 грн.); премії - 3531,50 грн. (35% від посадового окладу у розмірі 10090 грн.) згідно телеграми МОУ від 14.01.2020 №248/291; разом розмір грошового забезпечення - 32700,23 грн. для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2020; на 2022 рік: посадового окладу - 11910 грн. "48 тарифний розряд" (4,8х2481); окладу за військовим званням (підполковник) - 1980 грн. (08,х2481); надбавки за вислугу років - 6250,50 грн. (45% від посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірах 11910 грн. та 1980 грн. відповідно); надбавки за особливості проходження служби - 13091,33 грн. (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірах 11910 грн. та 1980 грн. та 6250,50 грн. відповідно); надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 1191 грн. (10% від посадового окладу у розмірі 11910 грн.); премія - 4168,50 грн. (35% від посадового окладу у розмірі 11910 грн.) згідно телеграми МОУ від 14.01.2022 №248/269; разом розмір грошового забезпечення - 38591,33 грн. для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022, суд зазначає, що відповідачем зазначені довідки ще виготовлені не були, право позивача в частині зазначення конкретних видів та розмірів грошового забезпечення станом на день подання позову та на день прийняття судом рішення по справі не є порушеними, а відтак, вказані вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Одночасно суд відмовляє в задоволенні частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виготовити та направити копії оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з тих підстав, що за змістом пункту 3 постанови КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"", уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Оскільки даним Порядком №45 не покладено обов'язку на державний орган надсилання оновленої довідки пенсіонеру, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та направити копії оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у відмові видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та телеграм Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 14.01.2022 №248/269 для здійснення перерахунку пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 і 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт за займаною (прирівняною) посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та телеграми Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 14.01.2022 №248/269, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 та з 01.02.2022 відповідно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов