Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 листопада 2024 р. № 520/20176/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соц. послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій ( АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соц. послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій, в якому просить суд:
1. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій зарахувати до розрахунку страхового стажу періоди роботи з 01.11.1992 по 18.09.1996 року, та призначити пенсію за віком.
2. Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що періоди роботи з 01.11.1992 по 18.09.1996 року підлягають зарахуванню страхового стажу.
Ухвалою суду від 22.07.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що рішенням відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204750013569 від 14.09.2022 року про відмову у призначенні пенсії відмовлено позивачу - ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи.
11.01.2024 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послу, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204750013569 від 17.01.2024 року про відмову у призначенні пенсії повторно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи, оскільки до розрахунку страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.1992 року по 18.09.1996 року, оскільки на записі про звільнення не читабельна печатка.
Позивач, вбачаючи в не врахуванні періодів роботи з 01.11.1992 по 18.09.1996 року до страхового стажу та не призначенні пенсії за віком порушення своїх прав, звернулася до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
В той же час суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, органи Пенсійного фонду України, мають виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Зобов'язавши відповідача врахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу, суд не може зобов'язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
Крім того, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством, позовні вимоги зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій зарахувати до розрахунку страхового стажу періоди роботи з 01.11.1992 по 18.09.1996 року, та призначити пенсію за віком, задоволенню не підлягають.
Крім того суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
В матеріалах справи міститься рішення відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послу, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204750013569 від 17.01.2024 року про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи, оскільки до розрахунку страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.1992 року по 18.09.1996 року,т.я. на записі про звільнення не читабельна печатка.
Суд окремо наголошує, що позивач зазначене вище рішення № 204750013569 від 17.01.2024 року не оскаржує, а отже воно є чинним та не скасованим, доказів зворотного суду не надано, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій зарахувати до розрахунку страхового стажу періоди роботи з 01.11.1992 по 18.09.1996 року, та призначити пенсію за віком.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соц. послуг, житлових субсидій та пільг відділ призначення пенсій (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49094) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.