Справа № 500/5485/24
06 листопада 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - ОСОБА_2 , надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті заяви позивача від 24.07.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
скасувати повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2024 №2247 про відмову у задоволенні заяви про надання йому відстрочки;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 24.07.2024 та прийняти відповідне рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.07.2024 позивач подав відповідачу особисту заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, у зв'язку з наявністю матері - ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка є особою з інвалідністю II групи та потребує стороннього догляду. Таку заяву скеровано відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із описом вкладення.
За результатом розгляду вказаної заяви позивачу повідомлено, що протоколом від 31.07.2024 №20 комісія ухвалила рішення про відмову у надані відстрочки. Позивач вважає, що ним дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, а відтак відповідачем незаконно відмовлено у наданні вказаної відстрочки, з огляду на що він і звернувся із даним позовом в суд.
Ухвалою суду від 13.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
08.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками із змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи свою позицію тим, що 25.07.2024 на адресу відповідача надійшла заява позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документами, які підтверджують у нього таке право. Однак, вказана заява надійшла поштою цінним листом з описом вкладення, а тому комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами розгляду такої заяви та документів позивача встановила, що вони подані не особисто ним, а засобами поштового зв'язку. Відтак, оскільки позивачем не дотримано способу подачі вказаних документів, то йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідач вказав, що позивач не позбавлений права повторного звернення із такою заявою у передбачений для цього спосіб.
11.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 особисту заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на тій підставі, що він здійснює постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує стороннього догляду (арк.справи 11 зворот).
В якості додатків до вказаної заяви позивачем вказано: копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_1 , серія МС, номер НОМЕР_1 , виданого 11.07.1996 Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серія II, № НОМЕР_2 , дата видачі 21.09.1979, витяг з реєстру територіальної громади, номер: 2024/001995248, дата формування 26.02.2024 на підставі заяви особи ОСОБА_1 отриманої за запитом Державного підприємства «ДІЯ»; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , серія НОМЕР_3 , дата видачі 27.02.2008; копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_3 , дата видачі 21.04.2008; копія паспорта ОСОБА_3 , серія МС, номер НОМЕР_4 , виданого 22.04.1999 Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , дата видачі 15.03.2011; копія посвідчення ОСОБА_3 , серія НОМЕР_6 , дата видачі 06.04.1998, номер пенсійної справи 147940; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 серія НОМЕР_7 , дата видачі 05.11.1991; заява ОСОБА_3 від 04.07.2024 (зареєстровано у реєстрі за № 5132) про відсутність інших осіб, які можуть її утримувати окрім сина ОСОБА_1 .
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 №2247 від 01.08.2024 позивача повідомлено, що протоколом від 31.07.2024 №20 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову (арк. справи 9 зворот).
Причиною відмови вказано недотримання вимог пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документи, засвічені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема, згідно пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Суд враховує, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесено відповідні зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Відповідно, із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Так зокрема, згідно пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, на дату вирішення справи судом відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, відповідач (за потреби) надсилає запити до відповідних державних органів або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів для перевірки наявності підстав надання відстрочки.
Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
Однак, як слідує з наявних у справі матеріалів, заяву позивача та додані до неї документи, в супереч вимогам Порядку №560, по суті поставленого позивачем питання комісією фактично не розглянуто, а прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, оскільки заява про її надання та документами, які підтверджують у нього таке право, - надіслана позивачем в центр комплектування через оператора поштового зв'язку "Укрпошта", а не подана особисто, відтак на думку відповідача позивачем не дотримано порядку звернення, визначеного абзацом першим пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, щодо особистої подачі заяви.
Суд зазначає, що згідно вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, рішення про "надання" або "відмову у наданні" відстрочки комісія ухвалює на підставі розгляду отриманих документів та оформляє таке рішення протоколом. Водночас, вказаним Порядком не визначено можливість прийняти рішення "про відмову у наданні відстрочки" - без розгляду заяви та доданих до не документів по суті, як це зроблено відповідачем у спірному випадку.
При цьому суд наголошує суб'єкту владних повноважень, що обов'язок "особисто подати", не є тотожним обов'язку "особисто прибути", оскільки ні Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", ні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядок №560 не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених статтею 23 Закону №3543-ХІІ.
З огляду на що, суд відхиляє як безпідставні і необґрунтовані доводи відповідача щодо недодержання позивачем визначеного абзацом першим пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 порядку подання документів, оскільки, як слідує із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивачем направлено відповідачу особисту заяву від 24.07.2024 про надання відстрочки з додатками, засобами поштового зв'язку, яка зареєстрована відповідачем, що ним вказано у відзиві на позовну заяву.
Суд встановив, що комісія відповідача не розглянула по суті заяву позивача від 24.07.2024, не перевірила наявність у нього підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не вивчила надані ним підтвердні документи, внаслідок чого безпідставно відмовила у наданні відстрочки та порушила право позивача на належний розгляд його заяви, а відтак таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що порушене право позивача на належний розгляд його заяви слід захистити, зобов'язавши відповідача повторно розглянути цю заяву та прийняти за нею рішення. При повторному розгляді питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом 31.07.2024 №20
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти за нею рішення, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.