про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
06 листопада 2024 року Справа № 480/9615/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 через представника 05.11.2024 звернувся до суду через систему Електронний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 03.10.2024 №193 в частині, яка стосується ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:
1) абзац 12 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193, яким доручено помічнику начальника центру з правової роботи - начальнику юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 направити встановленим порядком копії матеріалів службового розслідування до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань щодо встановлених фактів та обставин, у зв'язку з наявністю ознак кримінального правопорушення в діях колишніх посадових осіб військової частини НОМЕР_2 для відкриття кримінального провадження за фактом безпідставної виплати додаткової винагороди, що призвело до збитків завданих державі у розмірі З 935 114,50 грн.;
2) абзац 10 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193, яким доручено помічнику начальника центру з правової роботи - начальнику юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 направити командиру військової частини НОМЕР_3 копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» та матеріали службового розслідування за фактом безпідставної виплати грошового забезпечення (додаткової винагороди) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , з метою притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 284 116,39 (двісті вісімдесят чотири тисячі сто шістнадцять гривень) 39 копійок, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 і на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
При цьому, разом з позовом представник позивача 05.11.2024 подав заяву, в якій просив забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом:
1) зупинення, до набрання рішенням у цій справі законної сили, дії наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 03.10.2024 №193 в частині, яка стосується ОСОБА_1 , а саме:
- абзацу 12 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193, яким доручено помічнику начальника центру з правової роботи - начальнику юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 направити встановленим порядком копії матеріалів службового розслідування до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань щодо встановлених фактів та обставин, у зв'язку з наявністю ознак кримінального правопорушення в діях колишніх посадових осіб військової частини НОМЕР_2 для відкриття кримінального провадження за фактом безпідставної виплати додаткової винагороди, що призвело до збитків завданих державі у розмірі 3 935 114,50 грн.;
- абзацу 10 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193, яким доручено помічнику начальника центру з правової роботи - начальнику юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 направити командиру військової частини НОМЕР_3 копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» та матеріали службового розслідування за фактом безпідставної виплати грошового забезпечення (додаткової винагороди) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , з метою притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 284 116,39 (двісті вісімдесят чотири тисячі сто шістнадцять гривень) 39 копійок, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 і на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
2) заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання рішенням у цій справі законної сили, вчиняти дії, спрямовані на:
- направлення встановленим порядком копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань щодо встановлених фактів та обставин, у зв'язку з наявністю ознак кримінального правопорушення в діях колишніх посадових осіб військової частини НОМЕР_2 для відкриття кримінального провадження за фактом безпідставної виплати додаткової винагороди, що призвело до збитків завданих державі у розмірі 3 935 114,50 грн.,
- направлення командиру військової частини НОМЕР_3 копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» та матеріалів службового розслідування за фактом безпідставної виплати грошового забезпечення (додаткової винагороди) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , з метою притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 284 116,39 (двісті вісімдесят чотири тисячі сто шістнадцять гривень) 39 копійок, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 і на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Заява про забезпечення позову вмотивована тим, що абзац 12 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193 фактично встановлює обов'язок посадових осіб відповідача ініціювати проведення відповідним органом Державного бюро розслідувань досудового розслідування у кримінальному провадженні, a абзац 10 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193 фактично встановлює обов'язок посадових осіб відповідача ініціювати судовий процес притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності на суму 284 116, 39грн.
Позивач вважає, що оскільки подання ним цієї позовної заяви не зупиняє дію оскаржуваного наказу №193 та він залишається діючим в оскаржуваній частині, тому посадові особи відповідача будуть зобов'язані ініціювати проведення відносно позивача досудового розслідування у кримінальному провадженні та притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.
При цьому, наголосив, що невжиття заходів забезпечення позову, про які позивач просить у цій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки:
1) після порушення кримінального провадження воно не може бути закритим виключно на підставі рішення у цій справі про скасування наказу №193 в частині, яка стосується позивача та органу досудового розслідування та позивачу слід буде вчинити ряд дій, передбачених кримінальним процесуальним законодавством щодо доведення кримінального провадження до завершення;
2) після направлення оскаржуваного наказу № 193 до Військової частини НОМЕР_3 , командир вказаної Військової частини повинен буде видати наказ про притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності. Оскільки, такий наказ буде новим актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, позивач повинен буде знову звертатись до адміністративного суду із позовною заявою про скасування вже іншого протиправного наказу, виданого на підставі протиправного наказу №193, який наразі позивачем вже оскаржується.
Розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій;
5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що оскільки подання позивачем цієї позовної заяви не зупиняє дію оскаржуваного наказу №193 та він залишається діючим в оскаржуваній частині, тому посадові особи відповідача будуть зобов'язані ініціювати проведення відносно позивача досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі абзацу 12 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193 та притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності на підставі абзацу 10 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193, що у свою чергу ускладнює для позивача у подальшому відновлення його порушених прав, оскільки:
1) після порушення кримінального провадження позивачу слід буде вчинити ряд дій, передбачених кримінальним процесуальним законодавством щодо доведення кримінального провадження до завершення;
2) після направлення оскаржуваного наказу № 193 до Військової частини НОМЕР_3 , командир вказаної Військової частини повинен буде видати наказ про притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.
Втім суд вказує, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, на чому наголошує представник позивача у заяві про забезпечення позову, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
При цьому, представником позивача не додано жодних документів на підтвердження того, що відповідач вживає заходи на виконання абзацу 12 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193 (щодо направлення матеріалів службового розслідування до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні) та на виконання абзацу 10 пункту 1 наказової частини наказу від 03.10.2024 №193 (притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності на суму 284 116,39грн.).
Також варто відмітити, що задоволення заяви представника позивача у спосіб, вказаний ним у такій заяві, фактично призведе до вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відтак, представник позивача у заяві не навів та до неї не додав доказів на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову в спосіб, визначений заявником, в цьому випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах. Відтак, наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, представника заявника для забезпечення позову суд на даний час не вбачає.
З урахуванням вищезазначеного, вбачається необхідним у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.
Суддя І.Г. Шевченко