06 листопада 2024 року Справа № 480/10086/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Опімах Л.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10086/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, мотивуючи позовні вимоги тим, що 03 серпня 2023 року дільничим офіцером поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено Терміновий заборонний припис серії АА №018376 стосовно кривдника строком на 5 діб. На думку посадової особи, що видала припис, 03.08.2023 року позивач за місцем свого мешкання вжив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, лаяв, ображав нецензурною лайкою, через, що могла бути завдана шкода психологічного характеру, у зв'язку з чим позивачу заборонено у період з 12 год.10 хв. 03.08.2023 до 12 год.10 хв. 08.08.2023 в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Позивач вважає протиправним і скасувати припис як такий, що винесений із порушенням норм чинного законодавства та порушує конституційні права позивача, зумовлює настання негативних правових наслідків - внесення до реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство, взяття на профілактичний облік як кривдника. В обгрунтування наведеного, позивач зазначив, що припис не відповідає встановленій законодавством формі та змісту, зокрема, порушені вимоги щодо заповнення даних про уповноважену особу без будь-яких скорочень, не вказано вид насильства згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Припис винесено за відсутності підстав, а саме безпосередньої загрози завдання шкоди «постраждалій особі», що зафіксовано в самому ж приписі «що могло завдати шкоди психологічного характеру».
Терміновий заборонний припис винесений без проведення об'єктивної перевірки, не встановлені дійсні обставини події та не з'ясовані питання чи мала насправді місце подія домашнього насильства, хто саме був ініціатором конфлікту і який же саме конфлікт мав місце. При прийнятті рішення про винесення термінового заборонного припису не було враховано, що між позивачем і ОСОБА_2 подружні відносини протягом тривалого часу припинені, вони спільно не проживають, стосунки між ними є неприязними, на час винесення припису в провадженні суду знаходилась справа про розірвання шлюбу. Малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з позивачем і не бажає йти до матері. 03.08.2023 року саме ОСОБА_2 , приїхавши до позивача з м.Київ, де мешкає вже протягом трьох років, навідати доньку, спровокувала сварку з позивачем, в ході якої ображала та висловлювалась на його адресу нецензурними словами. Коли прибули працівники поліції, конфлікту вже не було, ОСОБА_2 збиралася на вокзал і дільничий офіцер поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенант поліції ОСОБА_3 запропонував їй підвезти її на вокзал до потягу, на що остання погодилась.
При цьому, хід подій, що відбувалися після прибуття співробітників поліції, не фіксувався на нагрудний відеореєстратор, лише на вимогу позивача лейтенантом поліції ОСОБА_3 було увімкнено відеореєстратор, проте через 1 хвилину17 секунд він його вимкнув.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазначив, що 03.08.2023 об 11 год. 13 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про, те що 03.08.2023 об 11 год. 12 хв. за адресою м. Конотоп, вул. Заозерна, 6.38. заявниця прохає приїхати поліцію, оскільки відбувається сімейна сварка та хтось забрав у заявниці засіб зв'язку. Зв'язок перервався, на повторні виклики не відповідала. На місце події було направлено патруль ПОЛІНА ТВП Д/Н 1514 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області. До складу патруля, у тому числі, входив дільничний офіцер поліції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 .
Під час виїзду на місце події заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що цього ж дня близько 10 год. 00 хв. у неї з чоловіком виникла словесна перепалка, в ході якої чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ображав її нецензурною лайкою. Писати заяву відмовилась. В свою чергу ОСОБА_1 у своїх поясненнях заперечив вчинення будь яких протиправних дій по відношенню до ОСОБА_2 .
В ході реагування на дане повідомлення дільничним офіцером поліції було проведено оцінку ризиків. Оцінивши ситуацію, відібравши пояснення учасників події, переглянувши відеозапис, наданий ОСОБА_2 , заповнено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (визначено рівень небезпеки «низьким») та прийнято рішення внести терміновий заборонний припис стосовно кривдника «про заборону в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою» від 03.08.2023 серія НОМЕР_1 . Заборонний припис винесений на 5 діб з 12 год. 10 хв. 03.08.2023 по 12 год. 10 хв. 08.08.2023.
Третя особа ОСОБА_2 заперечень проти позову не подала.
Дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи, надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.08.2023 дільничним офіцером поліції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесений терміновий заборонний припис АА № 018376 стосовно ОСОБА_1 на 5 діб, з 12 год. 10 хв. 03.08.2023 по 12 год. 10 хв. 08.08.2023 у звязку з скоєнням ним домашнього насильства, яке полягало в тому, що 03.08.2023 ОСОБА_1 за місцем свого мешкання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою через що могла бути завдана шкода психологічного характеру ( а.с.9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VІІІ ( далі - Закон № 2229-VІІІ).
Пункт 3 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VІІІ визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Відповідно пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, п'ятою, шостою, дев'ятою, одинадцятою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01 серпня 2018 року затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654, згідно з яким терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства затверджений спільним наказом Міністерством соціальної політики України та Міністерством внутрішніх справ України 13.03.2019 №369/180 ( далі - Порядок №369/180) .
Розділом ІІ Порядку №369/180 визначено, що оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Відповідно до абзацу 3 розділу ІІ Порядку №369/180 відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд вважає, що підставою для винесення термінового заборонного припису є наявність заяви постраждалої особи або ж ініціатива працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Як встановлено судом, зокрема це вбачається із відзиву відповідача та пояснень ОСОБА_2 , наданих дільничому офіцеру поліції ОСОБА_5 ( а.с.49), ОСОБА_2 заяву про винесення термінового заборонного припису відносно позивача не подавала.
При цьому оцінка ризиків вчинення домашнього насильства, проведена дільничним офіцером поліції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 ( а.с.48) не відповідає абзацу 3 розділу ІІ Порядку №369/180, оскільки не містить жодної відповіді «Так» на запитання №№1-6 та не відображає однозначну відповідь на запитання №13. За наведених обставин, зважаючи, що фактично в ході бесіди ОСОБА_2 не відповіла «Так» на жодне запитання, рівень небезпеки в ході конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не може бути оцінений як низький, що, на думку суду, виключає застосування такого спеціального заходу протидії домашньому насильству як терміновий заборонний припис.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За наведеного вище суд вважає, що рішення відповідача у вигляді термінового заборнного припису не відповідає критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.23).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777, вул.Герасима Кондратьєва, 23, м.Суми, 40000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати терміновий заборонний припис серії АА №018376 від 03.08.2023, винесений дільничим офіцером поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Гайдуковим Б.О. стосовно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах