Справа № 420/32143/24
05 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 28 серпня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020р. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і i начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 28 серпня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020р. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою судді від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 122, 123 КАС України. Зокрема, суддею враховано, що ОСОБА_1 з 25.08.1995 по 28.08.2020 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).
29.09.2024 позивач звернулася із заявою до командира в/ч НОМЕР_3 щодо надання інформації, який розмір прожиткового мінімуму (на який рік) був застосований при розрахунку її грошового забезпечення, на що отримала відповідь листом від 10.10.2024 № 09/Б-575/588.
При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об'єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) звернутися до суду у строк із даними вимогами.
Так, нездійснення після звільнення в 2020 році жодних дій задля отримання інформації про нараховані та виплачені суми очевидно свідчить про усвідомлену бездіяльність позивача та відсутність будь-яких об'єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду в тому випадку, якщо позивач вважає неповним остаточний розрахунок при звільненні.
Подальші звернення позивача не утворюють перебігу строку на звернення до суду із позовними вимогами задля вирішення спірних правовідносин, що виникли під час звільнення позивача.
Позивачкою 25.10.2024 надано до суду клопотання, в якому остання просить поновити строк на звернення до суду із даним позовом.
В обґрунтування клопотання, серед іншого, зазначено, що після звільнення з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), з 16.12.2020 року я зарахована до військової частини НОМЕР_4 . Перш за все, військова частина НОМЕР_5 це бойова частина. З 2014 року особовий склад та підрозділи бригади військової частини НОМЕР_5 брали і беруть участь у російсько-українській війні. Майже у перші дні повномасштабного вторгнення російської федерації проти України позивачки та її побратими не знаходяться на місці дислокації військової частини, адже це бойова частина. В серпні 2024 року позивачка від своїх побратимів (які також були зараховані в військову частину НОМЕР_5 ) дізналася, що НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) розрахунковою величиною для визначення розміру її посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням), як складових грошового забезпечення застосовувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 в розмірі 1762 грн. На що позивачка 25.09.2024 звернулася письмо із заявою до військової частини НОМЕР_3 . Проте військова частина НОМЕР_3 повідомила позивачку про те, що підстав для перерахування та виплати їй грошового забезпечення та інших щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення немає.
Зважаючи на викладені вище обставини, позивач просить суд поновити йому строк на звернення до суду.
Вирішуючи порушене стороною позивача питання щодо поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами, з урахуванням сукупності повідомлених позивачем обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв'язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз'яснивши право позивача подати до суду протягом п'яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача - право на подання заперечення протягом п'яти днів із дня отримання відповіді на відзив.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк