справа№ 380/1184/24
з питань відводу
06 листопада 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Встановив:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, задоволено клопотання ГУ ПФУ про закриття провадження у цій справі та закрито провадження у справі №380/1184/24 з підстави визначеної пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 жовтня 2024 року у справі №380/1184/24 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №380/1184/24 скасовано, справу №380/1184/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
16 жовтня 2024 року справу одержано Львівським окружним адміністративним судом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Брильовського Р.М.
Ухвалою від 17 жовтня 2024 року прийнято до розгляду справу № 380/1184/24 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника позивача надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована з незгодою з процесуальними рішеннями судді. Зокрема, представником позивача було подано до суду клопотання від 19.10.2024, 25.10.2024 та 31.10.2024 про прискорення розгляду справи, які залишені судом без відповіді та задоволення. Зазначає, що відповідно до імперативних приписів статті 263 КАС України, розгляд справи має бути розпочато 17.10.2024 та закінчено не пізніше 31.10.2024. Також зазначає, що має сумніви щодо неупередженості судді, а тому, покликаючись на п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що суддя Брильовський Р.М не може брати участі в розгляді цієї адміністративної справи і підлягає відводу.
Суд проаналізувавши аргументи представника позивача вважає їх такими, що не підтверджують упередженість чи необ'єктивність головуючого судді Брильовського Р.М. з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 вказаного Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
16 жовтня 2024 року справу одержано Львівським окружним адміністративним судом.
Ухвалою від 17 жовтня 2024 року прийнято до розгляду справу № 380/1184/24 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На думку суду, наведені представником позивача аргументи не можуть бути підставою для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки твердження щодо дій, які викликають сумнів в неупередженості та необ'єктивності головуючого судді Брильовського Р.М. під час розгляду справи, базуються на суб'єктивних припущеннях представника позивача.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючого судді у цій справі є волевиявленням самого представника позивача.
Водночас будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення головуючим дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, представником позивача не зазначено.
Отже, суд дійшов висновку, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише незгоду із процесуальними діями головуючого судді в процесі розгляду справи, а також припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З огляду на наведене та положення статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача відводу судді Брильовського Р.М.
Згідно із абзацом першим частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заяву про відвід судді у справі належить передати на розгляд іншого судді, що буде визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 173, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
заяву представника позивача про відвід судді Брильовського Р.М. передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Р.М. Брильовський