29 жовтня 2024 рокусправа № 380/10768/24
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,
представника позивача Куликовець І.М.,
представника відповідача Мельничук Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області Мартинишин Марії Романівни за 2023 рік;
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році», в частині затвердження висновку щодо прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області Мартинишин Марії Романівни;
- зобов'язати Львівську обласну прокуратуру розглянути повторно питання щодо затвердження Звіту про оцінку якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_1 за 2023 рік, що складений у відповідності до вимог п. 2.3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працює в органах прокуратури з 2013 року. 27.10.2023 позивачкою, у відповідності до вимог п. 2.3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503, складено та подано на затвердження безпосередньому керівнику звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, в якому було зазначено перелік та обсяг виконаної роботи протягом звітного періоду. Зазначила, що на момент подання звіту та на час проведення оперативної наради, будь-яких зауважень до якості роботи не було, що очевидно свідчить про оцінку «позитивно». Водночас, як виявилось пізніше, у звіті про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, який підготовлено позивачкою, наявний рукописний напис «задовільно», що не відповідає об'єктивним обставинам виконаної позивачкою роботи та озвученій на нараді оцінці. Позивач вважає, що показники роботи позивачки, які вказані у звіті за 2023 рік в порівнянні з показниками роботи більшості прокурорів Галицької окружної прокуратури м. Львова за 2023 рік, яким керівником виставлено оцінку «позитивно», жодним чином не поступаються, а в певній мірі і перевищують обсяг виконаної роботи.
Позивач вважає, що оскільки, в подальшому, наказом керівника Львівської обласної прокуратури від 21.11.2023 №1902к результат оцінювання роботи позивачки протягом 2023 року визначено «задовільно», а тому розмір щорічної премії за 2023 рік, склав 10% суми посадового окладу отриманого позивачкою за відповідний календарний рік, що свідчить про безпідставне недоотримання нею суми заробітної плати.
Зазначила, що звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, не відповідає вимогам додатку до наказу Генерального прокурора від 30.10.2023 №503, оскільки не містить особистого підпису керівника вищого рівня з зазначенням найменування його посади та затвердження такого звіту, що свідчить про те, що рішення про затвердження звіту керівником вищого рівня не приймалось та звіт ним не розглядався.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що висновок щодо оцінювання якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_1 за 2023 рік та наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 21.11.2023 №1902к «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році в частині виставлення ОСОБА_1 оцінки «задовільно» є протиправними та такими, що прийняті на підставі підробленого документу - Звіту про оцінку якості роботи прокурора, а тому підлягають скасуванню. Окрім цього, наявні підстави для затвердження Львівською обласною прокуратурою висновку щодо оцінювання якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_1 з оцінкою «позитивно», перерахунку та виплати щорічної премії у визначеному розмірі.
Ухвалою суду від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 07.06.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.
02.08.2024 за вх.№59531 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року №503 затверджено Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, що встановило порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання. Вказав, що ОСОБА_1 01 листопада 2023 року, у відповідності до вимог п. 2.3 Тимчасового положення складено та подано на затвердження безпосередньому керівнику звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, в якому позивачем зазначено перелік та обсяг виконаної ним роботи протягом звітного періоду. У вказаному вище звіті у графі «підсумкова оцінка безпосереднім керівником» міститься оцінка «Задовільно». Звіт 01.11.2023 підписано особисто позивачем, затверджено та підписано керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_2 . Незважаючи на те, що з 30.10.2023 по 10.11.2023 позивач перебувала на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності, вимог щодо оцінювання було дотримано. Так, безпосереднім керівником для прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області був керівник зазначеної окружної прокуратури, який і провів оцінювання ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Водночас звернув увагу, що Тимчасовим положенням визначено форму звіту та коло осіб, які погоджують оцінку, проте вимог щодо обов'язковості та форми обґрунтування оцінки не визначено. ОСОБА_2 прийнято звіт прокурора ОСОБА_1 , роботу прокурора оцінено «Задовільно». Звіт затверджено керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області. Звернув увагу, що премія є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення премії є диспозитивним правом, а не обов'язком керівника, яке реалізується останнім виходячи із якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи та виплачується у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників. Вважає, що безпосередній керівник вправі був надати свою оцінку на власний розсуд. Обов'язку інформувати працівника про оцінку не передбачено.
Зазначив, що ні Законом України «Про прокуратуру», ні Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора №503 від 30.10.2020, не передбачено права керівника обласної прокуратури впливати на оцінки чи змінювати такі, які виставлені не ним як безпосереднім керівником прокурорів, а безпосереднім керівником прокурора, затверджених вищим керівництвом за результатами оцінювання якості роботи за поточний рік. Разом з тим, згідно з пунктом 1.2. Розділу 1. «Загальні положення» Тимчасового положення №503, преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться виключно у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи. Вказана норма є імперативною. За результатами роботи позивача у 2023 році її оцінено, проте оцінено «Задовільно». Відповідно до наказу керівника обласної прокуратури від 21.11.2023 № 1902к «Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» результат оцінювання роботи ОСОБА_1 протягом 2023 року визначено «задовільно». Відтак, розмір щорічної премії за 2023 рік прокурора ОСОБА_1 становив 10% суми посадового окладу отриманого нею за відповідний календарний рік.
Таким чином звіт ОСОБА_1 подано, безпосереднім керівником такий оцінено та затверджено, висновок з його оцінкою затверджено наказом керівника обласної прокуратури та проведено виплату премії відповідно до наказу керівника обласної прокуратури у чіткій відповідності до норм Тимчасового положення. З врахуванням вищезазначеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
06.08.2024 за вх.№60020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідачем не спростовано викладених у позовній заяві доводів та не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних висновку та наказу. Вказав, що посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживань. Вважає, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок, щодо оцінювання якості роботи позивачки, не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної у цих документах оцінки роботи за календарний рік. Ця обставина свідчить по те, що як висновок, так і наказ про затвердження цього висновку є необґрунтованими, тобто таким, у яких не зазначені мотиви їх прийняття, що є протиправним. Вважає, що викладені у відзиві доводи жодним чином не спростовують факту прийняття незаконних висновку та наказу, а тому існують об'єктивні і обґрунтовані підстави для задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у Львівській області, 15.10.2024, судом ухвалено відкласти розгляд справи на 29.10.2024 о 12:30 год.
15.10.2024 за вх.№76571 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 29.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , з 10.09.2013 працює в органах прокуратури України.
Відповідно до наказу Львівської обласної прокуратури №1790к від 27.12.2022, прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області ОСОБА_1 переведено з 02.01.2023 на посаду прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області.
Відповідно до наказу Львівської обласної прокуратури №186к від 13.02.2024, позивачку звільнено з 14.02.2024 з посади прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області в порядку переведення до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
У відповідності до вимог п. 2.3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, яке затверджено наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року №503, ОСОБА_1 складено та подано на затвердження безпосередньому керівнику звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік, в якому позивачем зазначено перелік та обсяг виконаної нею роботи протягом звітного періоду, який безпосереднім начальником позивача оцінено «задовільно».
Супровідним листом за № 14.50/99-12690вих-23 від 16.11.2023, звіти прокурорів Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області скеровано на адресу кадрового підрозділу.
Наказом відповідача від 21.11.20223 № 1902к затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури, відповідно до п. 222 ОСОБА_1 визначено оцінку «Задовільно».
01.12.2023 Львівською обласною прокуратурою винесено наказ №1961к «Про виплату премії прокурорам Львівської обласної прокуратури за результатами оцінювання за 2023 рік», відповідно до якого наказано виплатити прокурорам органів Львівської обласної прокуратури, роботу який оцінено позитивно, премію у розмірі 28 відсотків суми їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а прокурорам Львівської обласної прокуратури, роботу яких оцінено задовільно, премію у розмірі 10 відсотків суми їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до розрахункового листа за 2023 рік по ОСОБА_1 , останній виплачено премію у розмірі 38241,82 грн.
Вважаючи висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_1 за 2023 рік та наказ Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році», в частині затвердження висновку щодо прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_1 протиправними та, як наслідок, необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо затвердження Звіту про оцінку якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_1 за 2023 рік, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 16 Закону № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Заробітна плата прокурора регулюється Законом № 1697-VII, не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу, премій і надбавок за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Частиною 2 ст. 81 Закону № 1697-VII передбачено, що розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік.
Відповідно до статей 9, 81 Закону № 1697-VII наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 затверджено «Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» із змінами, внесеними згідно з Наказом Офісу Генерального прокурора № 351 від 12.11.2021 (надалі Тимчасове положення №503).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 Тимчасового положення №503, це положення визначає порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання. Преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи.
Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Тимчасового положення №503, оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік проводиться у листопаді - грудні.
Під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується:
1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов'язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі);
3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва;
4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
Пунктом 2.3 розділу 2 Тимчасового положення №503 врегульовано, що оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником.
Безпосереднім керівником є:
1) для керівників самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, а також першого заступника і заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Генеральний прокурор, перші заступники та заступники Генерального прокурора відповідно до розподілу обов'язків;
2) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі департаментів або управлінь Офісу Генерального прокурора - керівник самостійного структурного підрозділу;
3) для прокурорів Офісу Генерального прокурора - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду;
4) для керівника обласної прокуратури - Генеральний прокурор;
5) для першого заступника і заступників керівника обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури;
6) для керівників самостійних структурних підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків;
7) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі управлінь обласних прокуратур - керівник самостійного структурного підрозділу;
8) для прокурорів обласних прокуратур - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду, або керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків (у разі безпосереднього підпорядкування прокурора керівництву обласної прокуратури);
9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури;
10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури;
11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі).
Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
Пунктом 2.4 розділу 2 Тимчасового положення №503 передбачено, що за результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку.
Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів (пункт 2.7 розділу 2 Тимчасового положення №503).
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.6 розділу 3 Тимчасового положення №503 бухгалтерська служба на підставі затверджених висновків обраховує середньо визначений розмір щорічної премії у відсотках і доводить його до відома кадрового підрозділу для підготовки проектів відповідних наказів про виплату премії прокурорам.
Розмір премії за результатами оцінювання якості роботи розраховується у відсотках до суми посадового окладу відповідної посади на день видання наказу згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Тимчасового положення №503 з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Премія за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік виплачується прокурорам на підставі наказів Генерального прокурора, керівників обласних, спеціалізованих (на правах обласних) прокуратур протягом 15 днів після затвердження висновку щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, в якому здійснюється оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік.
Згідно з п. 3.7 Тимчасового положення №503, виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв'язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Судом встановлено, що наказом керівника Львівської обласної прокуратури від 21.11.20223 № 1902к затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури, відповідно до п. 222 ОСОБА_1 визначено оцінку «Задовільно».
Так, відповідно до звіту про оцінку якості роботи прокурора Галицької окружної прокуратури Мартинишин М.Р. за 2023 рік її безпосереднім керівником - керівником Галицької окружної прокуратури І.В. Ольшанецьким результати роботи прокурора оцінено «Задововільно».
Як судом зазначалось вище, під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується: ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади; кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов'язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі); кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва; дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
Суд зауважує, що Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів визначено форму звіту та коло осіб, які погоджують оцінку, проте вимог щодо обов'язковості та форми обґрунтування оцінки не визначено.
А відтак, суд погоджується з твердженням відповідача, що безпосередній керівник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вправі був надати свою оцінку роботі прокурора на власний розсуд.
Варто зазначити, що судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та затвердження її результатів вимогам Тимчасового положення №503.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо критеріїв якості оцінювання роботи, а саме про те, що позивач несвоєчасно чи не ефективно виконував завдання і доручення керівників органів прокуратури і відповідачем позивача ознайомлено не було. По-перше, п. 2.2. Тимчасового положення №503 чітко визначено які критерії ураховуються під час оцінки якості роботи прокурорів, по-друге, обставини порушення виконавської та трудової дисципліни, неефективного здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, невиконання доручення керівництва вчинено безпосередньо за участі позивача.
Водночас жодних доводів щодо необґрунтованості такої оцінки або доводів стосовно порушення порядку, які б призвели до встановлення іншої оцінки, ніж та, яка була визначена, при проведенні оцінювання позивачем не зазначено у позовній заяві, не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
При цьому, з долученого до матеріалів справи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №69дп-24 від 29.05.2024 «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_2 та накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 », судом встановлено таке.
ОСОБА_2 надав пояснення, в яких зазначив, що оцінювання якості роботи ОСОБА_1 за 2023 рік проведено згідно із наказом Львівської обласної прокуратури №1726к від 09.10.2023 «Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році» та Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503.
Зазначив, що оцінювання якості роботи прокурора за календарний рік проводиться її безпосереднім керівником шляхом виставлення відповідної оцінки. Вказані документи не передбачають будь-яких інших форм проведення оцінювання прокурорів. Щодо обставин та підстав оцінки роботи ОСОБА_1 за 2023 рік пояснив, що оцінювання якості роботи, як і інших прокурорів Галицької окружної прокуратури м. Львова проведено з урахуванням норм Закону України «Про прокуратуру» та Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, наданих відомостей про проведену роботу за 2023 рік, об'єктивних критеріїв та доповідної записки керівника окружної прокуратури.
Отже, відповідачем дотримано вимоги п. 2.1. та враховано п. 2.2 Тимчасового положення №503, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну із оцінок, які передбачено п. 2.4 та затверджено звіт позивача відповідно до п. 2.3. Тимчасового положення №503.
Щодо доводів позивачки, про те, що звіт про оцінювання якості роботи прокурора за 2023 рік, нею не міг бути поданий 01.11.2023, оскільки вона перебувала на лікарняному, суд зауважує, що позивач не заперечує той факт, що такий звіт було підготовлено та підписано нею особисто та подано безпосередньому керівнику.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Суд звертає увагу на те, що позивач не вказала та не надала відповідних доказів яких саме обставин (інформації) відповідач не врахував при прийнятті оскаржуваного висновку, що було б підставою для прийняття іншого рішення таким суб'єктом владних повноважень.
В той же час, в ході судового розгляду судом встановлено, що незгода позивача із наказом керівника Львівської обласної прокуратури №1902к від 21.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури у 2023 році», в частині затвердження висновку щодо прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_1 , полягає виключно у призначенні премії позивачу в меншому розмірі.
Так, як судом встановлено, керівником обласної прокуратури винесено наказ №1961к від 01.12.2023 «Про преміювання прокурорів Львівської обласної прокуратури за результатами оцінювання за 2023 рік» оцінені «позитивно» та «задовільно». Згідно витягу з даного наказу п. 222 оцінка ОСОБА_1 «задовільно».
Складовими частинами принципу верховенства права згідно з Доповіддю Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від 4 квітня 2011 року (доповідь) є зокрема юридична визначеність, заборона свавілля, дискримінації та рівність перед законом.
Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, посадовій особі, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції.
Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.
Посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживання владою. В основі мотивації такого вибору має бути законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість прийнятого рішення.
Так суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.
Заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань. Тому обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить як від фінансових можливостей органу, так і від результатів продуктивності виконання посадових обов'язків.
Щодо останнього, то чітких критеріїв/нормативів тут бути не може (з огляду на завдання і функції, які покладено на відповідача, особливості посадових обов'язків кожного із працівників).
На підставі викладеного суд зазначає, що повноваження керівника в рамках спірних правовідносин є дискреційними, з огляду на що суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії, у зв'язку з чим вимоги позивача задоволенню не підлягають. Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1, п.2 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.11.2024.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна