31 жовтня 2024 рокусправа № 380/8717/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., за участі секретаря судового засідання Пунейко Р.Р., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивачка просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1405813012409 від 16.06.2023; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1405713012409 від 16.06.2023; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1405913012409 від 16.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним: Головне управління ДПС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2017 по 27.07.2020. До перевірки позивачка не надала документів, які стосуються здійснення підприємницької діяльності: книгу обліку доходів; накладні на товар, документи про оплату за товар, акти виконаних робіт; договори, угоди з постачальниками та покупцями; банківські документи; банківські виписки, довідки з банків про рух коштів по розрахункових рахунках.
Позивачка стверджує, що вимогу про надання документів отримала несвоєчасно, після чого дізналась, що її документи були викрадені ще на початку 2021 року. Свої бухгалтерські та фінансові документи ОСОБА_1 зберігала в офісі фірми свого сина ОСОБА_2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТУР-УКРАЇНА». Факт понесення задекларованих витрат вона може довести виписками про рух коштів з банківських рахунків. З метою отримання відповідних виписок з банківських рахунків, представник позивача звернувся до відповідних банківських установ. Позивачка зазначає, що після отримання відповідей, вони будуть долучені до матеріалів справи.
Також позивачка повідомила, що здійснює відновлення інших документів, які підтверджують витрати, вказані документи будуть долучені до матеріалів справи після їх отримання.
Позивачка наполягає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.
Ухвалою від 03.05.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 28.05.2024.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, вказав, що до перевірки правильності визначення документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не було подано документів на підтвердження здійснення господарських операцій.
Відповідач стверджує, що ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.
Відповідач вказує, що позивач втратив документи у 2021 році та не забезпечив їх відновлення як до моменту проведення перевірки (2023 рік), так і до моменту звернення до суду (2024 рік) та не звертався до податкового органу про перенесення термінів проведення перевірки, що свідчить виключно про намір уникнути податкового контролю.
Відповідач повідомляє, що контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку фізичної особи - платника податків (зокрема, у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності) на підставі відомостей отриманих від органу державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності, поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, заяви за формою № 8-ОПП або на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки. При цьому, термін протягом якого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності фізичною особою - підприємцем (фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність) або за заявою платника податків, ПКУ не визначено.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.05.2024 відкладено розгляд справи до 25.06.2024. 25.06.2024 відкладено розгляд справи до 11.07.2024. 11.07.2024 відкладено розгляд справи до 03.09.2024. 03.09.2024 відкладено розгляд справи до 03.10.2024.
03.10.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 31.10.2024.
Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі. Представник відповідача в судові засідання не з'явився. Розгляд справи завершено у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу № 1114-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2017 по 27.07.2020, за результатами якої складено акт від 22.05.2023, № 13906/13-01-24-09/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп.177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-1V (із змінами та доповненнями) в частині непредставлення первинних документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що призвело до заниження сум чистого оподатковуваного доходу за 2017-2020 в розмірі 11 525 959,06 гри., в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 074 661,83 грн; п.п.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54. пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п.177.4, пп. 177.5.2 п.177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2017 - 2020 в розмірі 11 525 959,06 грн, що призвело до заниження військового збору в сумі 172 889,38 грн.; п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
На підставі вищезазначеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.05.2023 № 1405713012409 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням - 2074661,83 грн. та за штрафними санкціями - 518665,46 грн;
від 16.05.2023 № 1405813012409 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язань з військового збору за податковим зобов'язанням - 172889,38 грн. та за штрафними санкціями - 43222,35 грн;
від 16.05.2023 № 1405913012409 форми «ПС» про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями - 1020 грн.
Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивачка звернулась до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Пунктами 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу; 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 44.3.4. 1095 днів - для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
Пунктами 75.1, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно пп. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Суд встановив, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована від 28.07.2017, отримала свідоцтво про державну реєстрацію, номер виписки з ЄДР - 24080000000005376. На обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, Сокальська ДПІ (Сокальський р-н) перебуває з 28.07.2017р. за №N 132917196618.
27.07.2020р. позивачка подала до державного реєстратора заяву щодо припинення діяльності за № 24080060004005376.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.7. п.78.1. ст.78, ст.79, п.69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Сенейком Ігорем Михайловичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПІІ НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютною та іншого законодавства за період з 28.07.2017 по 27.07.2020.
Позивачка була повідомлена про проведення перевірки, оскільки їй було направлено копію наказу від 29.03.2023р. № 1114-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» та повідомлення від 01.04.2023 за № 48/6/13 01-24-09 рекомендованим листом 01.04.2023р. № 8140001525773. Відповідно до матеріалів справи вказаний рекомендований лист отримано платником 27.04.2023.
16.05.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт № 670/6/13-01-24-09/ НОМЕР_1 «Про ненадання фізичною особою - платником податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки», згідно якого станом на 16.05.2023 до перевірки жодних документів позивачка не надала.
В обґрунтування поважності причин ненадання первинних документів до перевірки ОСОБА_1 покликається на те, що такі документи були втрачені (викрадені), на підтвердження чого додає Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12021142050000553, дата реєстрації провадження - 31.03.2021), у якому зазначено, що 30.03.2021 у ЛРУПГУНП у Львівській області надійшла ухвала Личаківського районного суду м. Львова про зобов'язання внесення відомостей у ЄДР за якою адвоката Шлянти Н.Р. в інтересах ТзОВ «Центур-Україна за ст.357 КК України, ІТС ІПНП 12096.
Проте позивачка не надала доказів передання на зберігання ТзОВ «Центур-Україна» документів щодо здійснення нею фінансово-господарської діяльності за спірний період з формуванням відповідних актів приймання-передачі документів з відповідним їх переліком.
Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 16.1.12 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час перевірки) передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, ПК України передбачає, що саме платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, а також, можливість перенесення контролюючим органом термінів проведення відповідної перевірки такого платника податків до дати відновлення та надання документів до перевірки, в межах визначених чинним податковим законодавством строків, саме у разі проведення перевірки платника податків.
Суд встановив, що позивачка не повідомила контролюючий орган про втрату первинних документів ні у строк, визначений ПК України, ні протягом строку проведення перевірки чи складення акту за результатами її проведення.
Позивачка не відновила втрачені документи протягом встановлених ПК України строків (90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу). Відповідні документи не відновлені і на дату розгляду справи, оскільки такі до матеріалів справи не долучились.
Суд звертає увагу, що позивачка не зверталась до відповідача з приводу перенесення термінів проведення перевірки у зв'язку з втратою первинних документів.
При цьому суд наголошує, що втрата відповідних документів не є безумовною підставою перенесення термінів проведення перевірки, тоді як підставою перенесення терміну її проведення, за змістом вищевказаних положень чинного податкового законодавства є неможливість проведення перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків.
Для прийняття контролюючим органом відповідного рішення про неможливість проведення перевірки, платник податків повинен зазначити, які саме документи втрачено (та, відповідно, можливо відновити), а контролюючий орган за наслідками такого повідомлення повинен визначитись, чи можливо провести перевірку без таких документів, чи необхідно дочекатись їх відновлення.
Позивачка жодним чином не конкретизувала які саме документи втрачено, які дії вчинено для відновлення первинних документів та коли такі будуть відновлені.
Пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
За наведених вище обставин справи, суд констатує, що за результатами документальної позапланової невиїзна перевірки діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2017 по 27.07.2020 контролюючий орган, у зв'язку з неподанням платником податків первинних документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, правомірно встановив порушення вимог податкового законодавства, про які йдеться у акті від 22.05.2023 р. № 13906/13-01-24-09/ НОМЕР_1 .
З чого слідує, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №1405813012409 від 16.06.2023, №1405713012409 від 16.06.2023, №1405913012409 від 16.06.2023.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1405813012409 від 16.06.2023, №1405713012409 від 16.06.2023, №1405913012409 від 16.06.2023.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.11.2024
СуддяКрутько Олена Василівна